МоваЯзык

/ Новини здоров'я

Страждає кожен третій: гастроентеролог - про причини і лікування СПК

120.3т
Читати матеріал російською

Чому виникає і як проявляється синдром подразненого кишківника? Хто перебуває у зоні ризику і чи можна "успадкувати" це захворювання від батьків? Як діагностують і чим лікують СПК у світі і в Україні? На найпоширеніші запитання щодо загадкового захворювання, від якого потерпає кожен третій житель Землі, відповідає доктор медичних наук, професор Кафедри терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика Андрій Дорофєєв.

- Наскільки часто зустрічається синдром подразненого кишківника і чи існують групи особливого ризику – за якимись критеріями?

- Синдром подразненого кишківника (або СПК) входить до групи функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту. Вважається, що функціональними захворюваннями частіше хворіють жінки. У випадку з СПК ця закономірність особливо помітна: співвідношення чоловіків і жінок серед пацієнтів з СПК – 1 до 3. Жінки хворіють приблизно утричі частіше.

Ще одна важлива закономірність: на СПК частіше хворіють молоді люди, що робить проблему медико-соціальною. У зоні ризику – люди від 20 до 35-40 років, ті, хто адаптується, хто, отримавши освіту, шукає роботу – і отримує додатковий соціологічний стрес. А стрес є одним з ключових факторів розвитку синдрому подразненого кишківника. Ось чому саме ця категорія людей більш схильна до розвитку цієї патології.

Отже, коли ми ставимо діагноз або проводимо диференціальну діагностику, ми завжди співвідносимо стать і вік із клінікою захворювання. І наводимо такі висновки, в тому числі, наших колег – епідеміологів.

Тож, якщо відповідати коротко, найчастіше СПК виникає у молодих людей, переважно жінок.

- Ви згадали про те, що жінки хворіють на СПК частіше. Чому? Через більш гострі реакції на стрес?

Абсолютно вірно. Жінки – більш емоційні. А в патогенезі СПК дуже важливу роль відіграє стан нервової системи – як центральної, так і периферійної, - формування так званої вісцеральної гіперчутливості, тобто, ситуації, коли людина сприймає здорове скорочення кишечника (перистальтику) як больовий синдром, больовий процес. Природно, в цьому безпосередньо бере участь центральна і периферична нервова система.

І, оскільки жінки більш емоційні, швидше за все, жіноча стать і є одним з факторів ризику.

- Наскільки часто ставиться такий діагноз? Є дані?

- Досить часто. Є навіть думка, що функціональні захворювання, до яких відноситься і СПК, зустрічаються у кожного третього жителя планети. Це дійсно поширена патологія.

- Що говорить з цього приводу статистика в Україні?

- Ви знаєте, що у нас статистика трохи кульгає. Тому, говорячи про Україну, ми орієнтуємося на дані наших близьких сусідів – наприклад, польських колег. Тенденція, про яку я говорив, зберігається і для нашої країни. Адже ми все-таки входимо у європейський простір. До того ж, наша країна зараз переживає непростий період – і це є додатковим фактором, який збільшує кількість пацієнтів з СПК.

- Ми вже розібралися, що одним з головних "пускових механізмів" СПК є стреси. Що ще може спровокувати захворювання?

- Перш за все, всі захворювання, пов'язані з шлунково-кишковим трактом, пов’язані і з харчуванням. Так що спровокувати хворобу може, звичайно ж, неправильне харчування. Йдеться навіть не стільки про те, що саме людина їсть, а про те, як вона це робить. Важливий режим харчування. Якщо людина їсть один раз в день, зловживає треш-фудом (на кшталт сухих сніданків, чіпсів або вермішелі швидкого приготування) або стріт-фудом – здоров'я це не додасть точно.

Тим більше, що у генетиці кожної нації, кожної популяції закладені певні харчові традиції, від яких ми, на жаль, все далі зараз відходимо. І це як раз і призводить до збільшення кількості випадків захворювань шлунково-кишкового тракту в цілому, і випадків синдрому подразненого кишківника – зокрема.

Ще одним важливим фактором є стан кишкової мікробіоти. Це зараз, що називається, гаряча тема, яка активно вивчається. Ми знаємо, що зміни флори кишечника можуть призводити до розвитку цілого ряду захворювань. І СРК – у тому числі.

Більше того, зараз існує думка, що саме флора багато у чому визначає поведінкові реакції людини і впливає на організм власника так само серйозно, як і організм на неї. А може – і більше. Інша справа, що за мікрофлорою ми теж не стежимо. Безконтрольний прийом лікарських препаратів, особливо, на тлі епідемій грипу та інших застудних захворювань (особливо антибіотиків і препаратів, які можуть модифікувати кишкову флору) є серйозним ударом по наших мікробах. І, як наслідок, може викликати СПК у тих категорій людей, про які ми говорили.

- Традиції харчування, про які ви згадали – що ви вкладаєте у це поняття? Що кожному народу бажано віддавати перевагу саме національної кухні?

- Я думаю, саме так. Справа в тому, що традиції харчування у нас закладені на генетичному рівні. Зараз вже доведено, що фактори зовнішнього середовища багато в чому визначають деякі генетичні поліморфізми і мутації, які згодом передаються у спадок. Це є предметом вивчення епігенетики.

І у розвитку відносно нових захворювань генетична схильність, безумовно, відіграє певну роль. Зокрема, вплив чинять певні стандарти харчування. Адже ті стандарти, які століттями існували в Україні – вони ж не такі погані. Мова, знову ж таки, йде не стільки про те, що ми повинні їсти саме те, що їли наші предки. Але дотримання певних традицій харчування – важливе. Наприклад, у нас традиційно дуже популярні перші страви, які зараз, на жаль, у молоді не викликають особливого захоплення. Це яскравий приклад того, що ми поступово відходимо від національних традицій. Як мінімум, у харчуванні.

- Харчування має бути регулярним, без зайвої кількості екзотичних продуктів і страв. Які ще рекомендації щодо харчування існують сьогодні?

- Якщо ми говоримо про хронічне захворювання, яким є СПК, то харчування є "спусковим гачком". І в цій ситуації мова йде не стільки про набір продуктів і дієтологічні режими, скільки про режим прийому їжі в цілому. Дуже важлива регулярність. Дуже важлива достатня кількість харчових волокон в раціоні – іншими словами, овочів і фруктів. Що, до речі, абсолютно характерно для української кухні, для культури харчування українців. Цих моментів слід дотримуватися.

Ще одним важливим моментом є популярне у молоді схуднення. Зараз все більше розглядаються не якісь жорсткі дієти, а дуже ефективні розвантажувальні дні. Один день без харчування на кожні 7-10 днів. Такий спосіб зниження ваги також характерний для України. Згадайте церковні пости. І подібні епізоди зниження калоражу дієти теж дуже важливі у системі правильного харчування, правильного раціону.

- За вашими спостереженнями, наскільки українці обізнані про існування такого захворювання як синдром подразненого кишківника?

- А це не настільки важливо. Головне, щоб лікарі знали клініку і могли поставити правильний діагноз, коли до них звертається пацієнт з відповідними скаргами. Саме тому ми зараз в Українській гастроентерологічній асоціації працюємо над тим, щоб донести інформацію до наших лікарів – не тільки гастроентерологів, але і терапевтів – про ті нововведення, які були прийняті нашими зарубіжними колегами щодо поліпшення якості діагностики та лікування функціональних захворювань в цілому і СРК зокрема.

- Поки українським медикам не вистачає знань про СПК?

- Якщо ми говоримо про терапевтів і сімейних лікарів – так. Вони не дуже добре поки знають цю патологію. Але з іншого боку вони повинні запідозрити цей діагноз і направити пацієнта до фахівця. І вкрай важливо всі ці питання регламентувати зараз, поки триває медична реформа. Безумовно, кожен фахівець повинен займатися своєю справою. Але лікар 1 ланки повинен мати всі необхідні знання для того, щоб запідозрити СПК у пацієнта, який прийшов до нього на прийом.

- Які основні симптоми захворювання?

- Згідно з новими критеріями, опублікованими у 2016 році, основним симптомом СПК є абдомінальний біль, яка поєднується з порушеннями характеру стільця, з порушеннями акту дефекації або болем під час дефекації, з порушеннями консистенції стільця. Це – основні симптоми. Можуть бути також додаткові – як то здуття, якийсь абдомінальний дискомфорт. Але основні критерії – біль і порушення стільця.

- Вони повинні повторюватися з певною періодичністю?

- Імовірність СПК ми розглядаємо, якщо симптоми спостерігаються у пацієнта хоча б раз на тиждень протягом останніх трьох місяців. Після цього ми обговорюємо, як довго у хворого такі зміни спостерігаються протягом останніх півроку-року. Тоді ми маємо право поставити діагноз СПК.

- Генетична схильність – обов'язкова умова виникнення цього захворювання?

- Ні. Генетична схильність абсолютно не обов'язкова. Більше того, зараз генетична схильність до функціональних захворювань тільки вивчається. Ми не знаємо генів, які обов'язково призводять до розвитку СПК. Швидше за все, захворювання провокується чинниками навколишнього середовища, до яких ми можемо віднести і харчування, і стреси, і нашу завантаженість на роботі, і урбанізацію, і багато іншого, що призводить до порушення емоційного стану і кишкової мікробіоти.

- Чи існують світові стандарти лікування СПК?

- У 2016 році на американському гастротижні вперше побачили світ Римські критерії синдрому подразненого кишківника IV. Це гайдлайнс, керівництво по лікуванню, діагностиці та веденню пацієнтів з функціональними захворюваннями шлунково-кишкового тракту і СПК зокрема.

Ми вже говорили про те, що головні симптоми цього захворювання – це абдомінальний біль у поєднанні з порушеннями дефекації. І якщо у пацієнта є біль – при будь-якому діагнозі ми повинні використовувати препарати, які цей біль знімають.

На сьогоднішній день в Україні доступний препарат, який відповідає рекомендаціям міжнародних організацій, в тому числі і Food and drug administration - головний куруючий орган з оцінки ефективності та безпеки лікарських засобів в США. Йдеться про досить просту, безпечну і вкрай ефективну при СПК речовину: олію перцевої м'яти. В Україні препарат випускається під назвою "Капсумен".

Олія м'яти перцевої, з одного боку, працює як спазмолітик, з іншого – як регулятор кишкової моторики. Призначаючи цей препарат пацієнтам з СПК, ми, по суті, вбиваємо двох зайців: знімаємо абдомінальний біль і нормалізуємо кишкову перистальтику. Тобто прибираємо два основних симптоми, які і приводять пацієнта у кабінет лікаря.

- І не шкодимо мікрофлорі?

- Абсолютно вірно.

- Як діє цей препарат? Наскільки доведена його ефективність?

- Проведено досить велику кількість досліджень ефективності і безпеки олії перцевої м'яти. Як я вже сказав, цей препарат має два ефекти. Спазмолітичний ефект проявляється у тому, що препарат знімає абдомінальний біль, розслаблює гладку мускулатуру і перешкоджає вісцеральній гіперчутливості – феномену, який лежить в основі СПК. А саме – нормалізує сприйняття больових сигналів. Тому він діє на СПК патогенетично: не просто знімає симптоми, але і попереджає їх повторне виникнення.

І другий дуже важливий момент, вперше відзначений у Римських критеріях IV: протизапальний ефект. Раніше ми вважали, що при функціональних захворюваннях запалень немає. А ось Римський клуб у 2016 році опублікував дані, що навіть при функціональних захворюваннях кишківника мікрозапалення слизової оболонки присутні. Тому протизапальний ефект м'яти перцевої вкрай важливий.

І знову ж таки, це вкладається в ті, відомі нам вже ланки патогенезу, які і приводять пацієнта в кабінет лікаря.

- І такий препарат в Україні всього один?

- Якщо говорити про спазмолітики в цілому – їх багато. Якщо ми зараз з вами зайдемо в аптеку- нарахуємо не один десяток таких препаратів. Проблема у тому, що при кожному захворюванні ми повинні оцінювати ефективність препарату не в одному, навіть не в десяти і не в ста випадках. Ефективність препарату доводиться шляхом проведення великих (як правило, міжнародних) плацебо-контрольованих досліджень, коли ні лікар, ні пацієнт не знають, що саме отримує хворий. Саме в ході такого дослідження ми можемо отримати високоінформативні, високонаукові дані.

І з точки зору міжнародних стандартів, саме олія м'яти перцевої схвалена як спазмолітик усіма діючими гайдлайнсами і організаціями. Тому ми і говоримо про неї детальніше.

- Як правильно приймати цей препарат? По мірі прояву симптомів або ж курсами?

- Перш за все, ми повинні бути впевнені, що призначаємо олію м'яти перцевої хворому на СПК. Будь-який препарат, включно з цим – це частина методу лікування, яке призначає лікар. І перш за все лікар повинен встановити правильний діагноз.

Якщо перед нами все ж пацієнт з СПК – перед нами відкриваються кілька можливостей. Перше: ми повинні лікувати дане загострення захворювання. Для цього ми призначаємо місячний курс "Капсумена" – з поправкою на вік хворого і якісь додаткові чинники, на зразок супутніх захворювань. Як правило, цього періоду достатньо, щоб домогтися стабілізації процесу.

До речі, важливий момент: щоб уникнути можливої печії, ми рекомендуємо приймати "Капсумен" до їжі.

Профілактичні ж курси доцільно призначати у міжсезоння, коли змінюються стандарти нашого харчування, а організм відчуває додатковий стрес: восени, коли ми переходимо з теплого клімату в холодний – і навесні. У цьому випадку ми можемо використовувати більш короткі курси.

Але все одно призначення препарату все-таки доцільніше у вигляді курсової терапії.

Не набридаємо! Тільки найважливіше - підписуйся на наш Telegram-канал

Читайте всі новини по темі "здоров'я" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
1
7
Смішно
4
Цікаво
3
Сумно
3
Треш

Блоги медицини

Новини медицини