МоваЯзык
Головна Блоги

/ Новини здоров'я

Розумні та здорові діти - це просто: поради ендокринолога батькам

315.4т
Читати матеріал російською

Діти – дуже вразливі до різного роду негативних факторів. Зокрема, саме малеча найбільше потерпає від серйозної для України проблеми дефіциту йоду.

Як захистити свою дитину від наслідків нестачі йоду і чим загрожує нехтування проблемою? Як батьки можуть допомогти дитині зростати розумною і здоровою? Рекомендаціями ділиться Наталія Зелінська, заслужений лікар України, доктор медичних наук, лікар-ендокринолог, дитячий ендокринолог вищої категорії, експерт Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності "Ендокринологія, дитяча ендокринологія", завідувачка відділом дитячої ендокринології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії МОЗ України.

- Україна офіційно входить до переліку країн, що потерпають від йододефіциту. Ви як фахівець спостерігаєте у нашому суспільстві розуміння, що це проблема, яку важливо вирішувати?

- Насправді більшість людей дійсно не інформовані про шкоду дефіциту йоду. Більшість з них йододефіцит пов’язують виключно зі збільшенням щитоподібної залози. Але збільшення залози, зоб - це лише маленька частка наслідків.

Що ж стосується наслідків, які спричиняє йододефіцит – люди про них не знають, або не хочуть чути. Бо це дуже серйозно насправді.

- До яких саме наслідків призводить йододефіцит?

- Перш за все, це зниження розумової здатності людей, зокрема, дітей. Бо саме йод є "будівельним матеріалом" для гормонів щитоподібної залози. Бракує йоду – знижується рівень гормонів. А звідси – порушення процесів, за які відповідають гормони щитоподібної залози: розвиток мозку, інтелектуальні здібності дитини як на перших роках, так і у подальшому житті. Зниження коефіцієнту IQ частіше виникає саме у людей з дефіцитом йоду. Це загальновідомий факт у медичній професійній спільноті.

Йододефіцит також є однією з причин зниження росту дітей. Можливо, ви помічали, що люди з західних регіонів України зазвичай – нижчі зростом від мешканців центральних, східних та південних областей? Це – якраз про дефіцит йоду.

У жінок наслідком може бути невиношування вагітності через гіпотиреоз – зниження функції щитоподібної залози. Доведено: дефіцит гормонів виникає частіше, коли організму бракує йоду.

- Наскільки ці наслідки серйозні?

- Навіть тимчасове зниження функцій щитоподібної залози може вилитися у проблеми у майбутньому житті. Саме тому ми з колегами наголошуємо: профілактика дефіциту йоду має розпочинатися навіть не від моменту народження дитини – а ще на етапі підготовки до вагітності. Мама найперше має подбати про те, щоб самій отримувати достатньо цього мікроелементу. Бо вона відповідає за майбутнє здоров’я дитини.

Зниження функції щитоподібної залози у дорослих людей може призвести до швидкого прогресування атеросклерозу, до серцевої недостатності. Насправді специфічних наслідків цієї патології – безліч. Але до головних Всесвітня організація охорони здоров’я все-таки відносить розумовий розвиток людини і зниження рівня її інтелекту, так званого коефіцієнту IQ.

- Чи проводилися якісь дослідження, які би демонстрували динаміку таких наслідків? Наприклад, як втрачає в інтелекті українська нація?

- Свого часу ЮНІСЕФ підрахувало, що внаслідок збереження дефіциту йоду Україна щорічно втрачає біля півмільйона одиниць IQ. Це сумарний еквівалент 3-х тисяч геніїв. Це було єдине дослідження і динаміку ніхто не дивився. А от у багатьох країнах світу за цим слідкують. Насамперед, для того, аби обґрунтувати необхідність йодного забезпечення в країнах, які не мають чи не мали відповідних програм і не ліквідували йодний дефіцит.

Ще в 1994 році голландські вчені N. Bleichrodt і M.P. Born опублікували вражаючі дані, що коефіцієнт IQ у дітей шкільного віку, у підлітків, які мешкають у йододефіцитних регіонах – на рівні низького інтелекту. Тоді як більшість дитячого населення у регіонах з нормальним йодним забезпеченням мають IQ у межах 90-120, що відповідає середньому і високому показникам рівня інтелекту. Дослідженнями доведено також, що при нормальному йодному забезпечені рівень IQ може бути відновлений тільки у наступних поколіннях.

- Що відбувається з дітками, які живуть в умовах постійного дефіциту йоду?

- Для дослідження стану інтелекту є спеціальні тести. Зовнішньо це може проявлятися зниженням концентрації уваги, млявістю, погіршенням навчання в школі і неможливістю добре засвоювати вивчене. Тобто наслідки йододефіциту у дітей проявляються зниженням якості у навчанні. Особливо це проявляється у вивченні точних наук.

- З якими проблемами найчастіше зараз приводять своїх діток батьки на прийом до вас?

- Ми - центр достатньо високого рівня. Тож до нас приходять діти з найскладнішою патологією росту, статевого розвитку, з цукровим діабетом, порушеннями в роботі надниркових залоз тощо. І, звісно, з вузлами у щитовидній залозі.

До речі, якщо говорити про власне хвороби щитоподібної залози. Одним з критеріїв існування в регіоні принаймні легкого дефіциту йоду, є частота випадків збільшення щитоподібної залози (зобу) у дітей допідліткового віку, що перевищує 5% ..

За статистикою, в Україні зоб діагностують у майже 4% дітей віком до 18 років, тобто у 3 дітей на 10 тисяч. А от у підлітків 15-17 років цей показник сягає 9%. Це найпоширеніша ендокринна патологія у підлітків. Справа у тому, що під час активного росту відбувається збільшення утворення різних гормонів – і статевих, і надниркових, і, звісно, гормонів щитоподібної залози, а в умовах постійної нестачі йоду відбувається збільшення її розмірів. До того ж діти і підлітки є більш активними. У них більше йоду виділяється з потом, з сечею – особливо при фізичних навантаженнях. І тому дефіцит йоду ще й посилюється..

Ми бачимо, що постійно зростає кількість вузлових форм зобу в дітей різного віку. І це теж може бути одним з наслідків хронічного дефіциту йоду. А за таких умов збільшується і кількість найбільш агресивних форм раку щитоподібної залози – у порівнянні з регіонами, що мають нормальне забезпечення йодом. .

- Кількість злоякісних пухлин щитоподібної залози у дітей зростає?

- Що стосується раку щитоподібної залози – то кількість зареєстрованих нових випадків в Україні значно зростає, починаючи з 2010 року. Зараз це трохи більше, ніж 5 нових випадків на мільйон дітей щороку. Найбільше випадків діагностуються у дітей віком до 14 років.

- Чи є залежність між кількістю зафіксованих випадків раку щитоподібної залози і регіоном проживання дитини?

- У 1991-95 роках найбільша частота раків щитоподібної залози фіксувалася у Києві, Київській, Чернігівській і Житомирській областях. А от у 2016-2018 роках сумне "лідерство" мають Хмельницька, Полтавська, Київська і Житомирська області. При цьому через 10 років після аварії на ЧАЕС ми фіксували певне зниження випадків раку щитоподібної залози, але потім знову розпочалося підвищення.

- Ми досі "випльовуємо" Чорнобиль?

- Так. Якби того часу було проведено нормальну профілактику дефіциту йоду – ми би зараз не мали цих проблем. У Польщі свого часу така профілактика проводилася. Діти і молодь в обов’язковому порядку приймали препарати йоду для профілактики захоплення радіоактивного йоду щитоподібною залозою. І через 10 років після цієї профілактики в цій країні не було виявлено жодного випадку раку щитоподібної залози у дітей та підлітків. А у нас – самі бачите.

Постійна профілактика дефіциту йоду потрібна не лише для того, щоб дитина нормально розвивалася, в тому числі, і розумово. Вона необхідна ще й як захист від впливу на організм радіоактивного йоду на випадок критичної ситуації. Не дай Боже, повториться Чорнобиль. Але ми живемо у такі часи, коли можливо все – ми маємо бути захищені від несподіванок. Чому так? Тому що коли до щитоподібної залози не надходить достатня кількість нормального йоду – вона бере як джерело йоду радіоактивний йод, який надалі завдаватиме серйозної шкоди організму.

- Чи відповідає дійсності твердження, що дітям йод потрібен найбільше? У якому віці дитина є найбільш вразливою до його дефіциту та найбільше потерпає від спричинених ним наслідків?

- Йод потрібен протягом всього життя людини. Критично - у перші роки, коли формується мозок, вибудовуються асоціативні зв’язки, закладається розвиток дитини, її інтелект. Бо для нормального розвитку мозку величезне значення має нормальна кількість гормонів щитоподібної залози, які утворюються з йоду.

- Але ж потенціал інтелекту закладається ще до народження дитини. Що ж в такому разі формується у перші роки життя малюка?

- Дійсно, як ми згадували, жінка ще на етапі підготовки до вагітності має упевнитись, що споживає фізіологічну норму йоду. А далі і протягом вагітності, і вигодовування груддю підтримувати це споживання. Але і після народження, і аж до підліткового віку розвиток мозку, розвиток нервової системи активно продовжується і має підтримуватися нормальною функцією щитоподібної залози.

- Виходить, головна причина, з якої нам треба дбати, аби наші діти отримували достатньо йоду – це щоб вони були розумними?

- І розумними, і здоровими.

Є велика міжнародна організація, яка займається проблемами йододефіциту (Iodine Global Network. - Ред.). Ця організація проводить багато досліджень з цієї проблеми, щороку випускає аналітичні звіти. У 2018-му вони презентували новий звіт з аналізом за останні десятиліття. І показали, що якщо у 2003 році дефіцит йоду був у 54 країнах світу, а оптимальне забезпечення – у 67 країнах, то у 2018 році ситуація значно змінилася на краще: 21 країна з йододефіцитом проти 121 країни з нормальним йодним забезпеченням. Світ прогресує у цьому напрямку.

До речі, гарний приклад – Китай років десять тому. Вони буквально за 5 років змогли повністю подолати дефіцит йоду. Бо влада вирішила, що захищати власне населення – це її першочерговий обов’язок. І ухвалила державну програму з універсального йодування солі, контролювала її якість і споживання населенням. І сьогодні в Китаї дефіцит йоду відсутній повністю. Бо була державна воля це зробити.

- А у нас її нема, виходить.

- Дитячий фонд ООН - ЮНІСЕФ впродовж багатьох років виділяв кошти на заходи, спрямовані на впровадження в Україні йодної профілактики на рівні держави. Але всі зусилля виявилися марними. І вони просто згорнули цю програму, оскільки Україна виявилась неперспективною в цьому напрямку, і не було надалі сенсу допомагати країні, якщо вона не хоче допомогти сама собі.

І на сьогоднішній день ми незахищені з боку держави. Ми не маємо універсальної йодної профілактики.

- А що взагалі вкладається в зміст поняття "універсальна профілактика"?

- Це коли вся сіль, що продається в торгівельній мережі - лише йодована, а будь-який продукт, який споживає людина, має необхідну кількість йоду для того, щоб забезпечити добову потребу в цьому мікроелементі. Це коли і хліб, і печиво, і все, що можна купити в магазинах, готується з використанням не звичайної, а саме йодованої солі.

У нас цього нема. Тому ми повинні самі дбати про себе.

- Як?

- Вживати морепродукти, наприклад, якщо є кошти на це. Або вживати препарати йоду в дозуванні, що відповідає фізіологічній потребі дитини чи дорослої людини. Тільки так ми можемо убезпечитися від наслідків дефіциту йоду.

- Невже це аж такі шалені для держави витрати, які ми не можемо собі дозволити, що досі така програма на державному рівні не ухвалена?

- Свого часу експерти з ЮНІСЕФ підрахували, скільки коштів знадобилося б державі на боротьбу з дефіцитом йоду. За 5 років треба було витратити на це всього 1,5 млн грн. Головним було затвердити закон "Про профілактику йоддефіцитних захворювань" (таку назву він мав), який вже був підготовлений і вивірений юристами, і виконання його забезпечило би захист населення від наслідків дефіциту йоду. Оскільки для стійкої ліквідації йодного дефіциту на території України необхідно вжити заходів, щоб гарантувати постійне вживання фізіологічних кількостей йоду кожному громадянину України протягом всього життя.

- Цікаво було би співставити ці дійсно мізерні у масштабах держави 1,5 мільйони з потенційними втратами від наслідків йододефіциту, з яким держава нічого не робить...

- Коли ЮНІСЕФ в 2004 році робили розрахунки, ґрунтуючись на основних демографічних показниках, вони враховували прямі і непрямі витрати. І головним показником, який обґрунтовував необхідність впровадження йодної профілактики були втрати внутрішнього валового продукту (ВВП) у разі, якщо таку профілактику не проводити. Це дуже великі кошти – за 5 років прогнозовані втрати склали понад 650 мільйонів гривень, а на той час долар коштував 5 гривень, тобто це - мільйони доларів.

- Чи можна виправити наслідки йодного дефіциту, про які ми говорили? Чи вони вже незворотні?

- Деякі так, деякі ні. Є певні етапи розвитку людського організму. Якщо ті чи інші процеси не відбулись в певний час – виправити їх наслідки неможливо. Те, що закладено в утробі матері, вже не виправиш. А виправити збільшення щитоподібної залози у дитини, що мешкає у йододефіцитному регіоні і запобігти подальшому погіршенню стану залози – можна.

- А непосидючість, нездатність дитини концентруватися можна відкоригувати фізіологічними дозами йоду?

- Якщо це не особливості характеру, не успадковані від мами чи тата риси. Хоча, як казав колись мій викладач, професор-педіатр: якщо ваш хлопчик гарненько складає речі на стільчик – покажіть його психіатру. Дитина повинна бути непосидючою. У дітей кістки ростуть швидше, ніж м’язи – тому останні постійно перебувають у стані скорочення. Саме тому дитина не може сидіти спокійно. Це – нормально. Насторожити має інша крайність. Якщо ваша дитина млява, сонлива, надміру спокійна, погано росте – от тоді шукайте знижену функцію щитоподібної залози.

- Ви згадали про затримку росту…

- Протягом перших років життя дитини основними гормонами, які відповідають за її зростання, є гормони щитоподібної залози. Діти, що живуть в умовах хронічного дефіциту йоду, недоотримують достатньої для нормального росту кількості цих гормонів. Тому – так, дефіцит йоду опосередковано може бути однією з причин затримки росту. Не єдиною, але одною з. Є нормативи росту дітей різного віку. За перший рік життя дитина має вирости в середньому на 25 см, за другий рік - на 12 см. Якщо вона росте повільніше – зазвичай затримка зросту зберігається і надалі, і вже потребує певного лікування.

Втім я би хотіла наголосити, що йодна профілактика повинна проводитись у будь-якому випадку. Незалежно від того, чи проявляється бодай якийсь з наслідків дефіциту йоду, чи ні. Якщо людина мешкає в умовах хронічного дефіциту йоду – вона повинна профілактувати його, використовуючи в їжу замість звичайної – йодовану сіль, вживаючи морепродукти, приймаючи препарати йоду у фізіологічній кількості, щоб не спричинити його надлишок.

А в Україні всі без винятку регіони мають щонайменше легкий йодний дефіцит. Навіть на півдні – попри те, що люди живуть біля моря і частіше, ніж в інших регіонах, вживають морепродукти.

- Чому так?

- Бо ми всі споживаємо їжу, яка вирощена на ґрунтах, бідних на йод. Окрім дефіциту йоду існує ще й дефіцит або надлишок інших мінералів чи мікроелементів, що погіршують засвоєння йоду щитоподібною залозою або послаблюють дію гормонів щитоподібної залози на організм, інші різні негативні чинники.

- Що саме?

- Це низькокалорійна, обмежена дієта, генетичні фактори, компоненти добрив, промислових відходів, пестицидів, деякі медикаменти, куріння, порушення споживання мікроелементів, зокрема - нестача селену, заліза, постійний надлишок кальцію, магнію, цинку, марганцю та інше. Конкурентами засвоєння йоду є хлор, бром, фтор. Тобто, якщо ви споживаєте хлоровану воду чи чистите зуби фторованою зубною пастою – ви вже в зоні ризику. Навіть якщо будете споживати морепродукти, ці елементи нівелюватимуть нормальне надходження йоду до щитоподібної залози.

Як вже згадувала, посилює дефіцит йоду також нестача селену. Проведено багато досліджень, які доводять: під час профілактики дефіциту йоду має проводитися і профілактика дефіциту селену. Науковці вважають, що особливо показане вживання препаратів селену у разі наявності автоімунного процесу в щитоподібній залозі – автоімунного тиреоїдиту, оскільки селен може сприяти зменшенню його прогресування.

Так що поєднане вживання йоду та селену сьогодні вважається правильним і корисним.

Люди старшого покоління пам’ятають, що за радянських часів не випадково вівторок і четвер у їдальнях і ресторанах були "рибними днями", а у західних регіонах школярам двічі на тиждень давали профілактично препарати йоду. Це були елементи державної програми ліквідації йодного дефіциту, яка припинилась після розпаду Радянського Союзу. І хоча режим призначень великих доз препаратів йоду був не зовсім фізіологічний, бо ми маємо отримувати добову норму йоду щоденно, та це було краще, ніж нічого. Зараз й цього немає. Нажаль, про здоров’я наших дітей, про нас, держава не думає. Тому ми повинні подбати про себе самі.

Почніть з малого. Встановіть для себе правило: у вас на кухні має бути тільки йодована сіль.

- На що би ви порадили звертати увагу батькам, щоби зрозуміти, що їх дитині бракує йоду?

- Як ми вже зазначали – наслідки дефіциту йоду не такі яскраві, як нежить чи застуда, їх не видно. Тому люди його не помічають, або просто не пов’язують з ним ті чи інші видимі прояви. І у цьому – проблема.

Але визначити можливі наслідки хронічного дефіциту йоду можна. Насамперед, проводити УЗД щитоподібної залози щороку, починаючи з 5-річного віку. Адже так можна не тільки виявити збільшення щитоподібної залози, а й на ранніх стадіях діагностувати вузлові утворення, в тому числі, злоякісні.

Якщо залоза збільшена – її необхідно лікувати. За нормальної функції, збільшену щитоподібну залозу ми лікуємо препаратами йоду та селену. Коли ж залоза вже не спроможна виробляти гормони, функція її знижена, призначають препарати гормонів щитоподібної залози. Але якщо на УЗД виявляють вузлові утворення, обов’язково слід ретельно обстежити, щоб визначитись з подальшою тактикою – при доброякісних вузлах – спостереження, чи операція – при злоякісних.

І ще одна рекомендація як дитячого ендокринолога: обов’язково відслідковуйте динаміку росту дитини. Раніше дітей міряли щороку, ставили позначки на одвірках. Зараз ніхто цього не робить. Мабуть бережуть стіни. Але такий контроль росту дуже важливий, тому що зріст – основний показник здоров’я дитини. Зокрема, і того, чи зазнає вона дефіциту йоду. Коли дитина тривало хворіє – вона уповільнюється в рості.

Ну і вчіть вірші зі своїми дітьми, грайте в логічні ігри для їх інтелектуального розвитку.

- Які ще мікроелементи необхідні дитині для нормального росту і розвитку?

- Аби зрозуміти необхідність вживання тих чи інших мікроелементів, слід спершу визначити їх показники і розуміти причини дефіциту. Призначення будь-яких мінералів, мікроелементів чи вітамінів потребує обґрунтування. Бо ми маємо відновлювати їх дефіцит, якщо він є, а не давати їх надміру.

З йодом все просто – доведено, що його дефіцит різного ступеня є на всій території України, тому для запобігання формування йододефіцитних станів і захворювань, необхідно проводити хоча б індивідуальну профілактику, споживаючи фізіологічну кількість йоду і його синергістів, наприклад, селену.

- А як тоді бути з вітамінними комплексами, які стають все популярнішими?

- Думки з цього приводу є різні. Але у жодних світових клінічних рекомендаціях і настановах по жодній патології вітамінні комплекси не вказані. Виключення становлять хвороби, спричинені дефіцитом тих чи інших мікроелементів, мінералів чи вітамінів.

Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram

0
Коментарі
5
2
Смішно
58
Цікаво
12
Сумно
1
Треш

Блоги медицини