МоваЯзык
Головна Блоги
img
Cherniyevskyy Volodymyr

Психічні розлади. Допоможіть або порадьте.

Доброго дня! Мені 34 роки. В віці 6 місяців потрапив в лікарню з високою (більше 40 градусів) температурою. Йшла піна з роту. Невдовзі зупинилося серце та дихання. До моменту підключення до апарату штучного кровообігу пройшло більше 20 хвилин. Потім більше місяця знаходився в комі. Дихання то з'являлось то знову зникало. Лікарі так і не змогли встановити діагноз. Пропонували батькам відключити мене від апарату мовляв все одно якщо і виживу то залишуся овочем ні на що не здатним. Вони відмовилися від пропозиції і наполягли на продовженні лікування. Записи з медичної книжки зникли і взагалі ніде нічого не залишилось. Начебто цього зовсім нічого і не було. Батьки розлучилися коли мені було 4 роки. Перед тим постійно сварились. Тато був дуже ревнивим і бувало таке що маму бив. На мене частенько кричав і взагалі до цих пір залишилася травма і десь в глибині душі я його боюся. Мама постійно мене підтримує. Характер у мене дуже м'який і оточуючи говорять що я слабохарактерний. Мені іноді дуже важко виразити свої почуття словами, часто не можу людині відмовити навіть якщо не хочу робити того що вона попросить. Ніколи не бився і не давав здачі, - втікав. Працювати довше 3 місяців на одній роботі не можу. Починається глибока депресія і втрачається сенс того що я роблю і навіщо взагалі живу. Починаю замислюватись над тим, що я обрав хибний шлях у житті. І що матеріальна сторона мене взагалі не цікавить у тих масштабах які прийнято вважати нормальними. Тобто мене не цікавлять ні автомобілі ні багатство ні коштовності. Головне щоб був дах над головою, всередині було тепло і був шмат хліба та ковток води. Також мені подобається працювати з землею, садівництво, вирощування овочів... Зараз у мене дружина і семирічна донька. Живемо у власному будинку. Дуже люблю природу, ліс. В місті знаходитись довго не можу. Воно начебто висмоктує мої сили. Коли повертаюсь з міста додому відчуваю себе як висмоктаним. Вже більше десяти років спостерігаються різкі зміни настрою і душевного стану від дуже хорошого до повністю пригніченого. Раніше не придавав цьому значення, але останнім часом (останні два-три роки) стан пригнічення все більше і більше поглиблюється. В такому стані нічого не можу робити, руки опускаються, втрачається сенс життя, хочеться забігти кудись в дрімучий ліс і жити там. Коли відчуваю що ситуація тяжка починаю вживати препарат Citalec, він трохи заспокоюе, трохи стабілізує стан, але в загальному картина суттєво не поліпшується. Потім проходить тиждень - два і все начебто повертається до норми. Думки стають більш раціональними і ясними. Відчуття пригнічення зникає зовсім. Бувають моменти коли приходить натхнення і я навіть займаюсь якоюсь справою з радістю. Будую грандіозні плани на майбутнє. За освітою я програміст і електронщик. Тому в моменти такого натхнення приходить дух винахідника і я то намагаюсь створити якусь суперпрограму то вічний двигун то ще якусь дурість. І звісно через десь приблизно пів року коли я починаю розуміти що сам я такого об'єму не осилю у мене знову починається період депресії. Останнім часом намагаюсь нічого такого не робити, бути більш приземленим і займатись повсякденними задачами, але все одно періоди депресії наступають незалежно від обставин. Помітив що найбільш затяжні періоди депресій наступають в кінці осені та з початку до середини весни. Я як чоловік повинен бути опорою для сім'ї а не обузою, але виникає таке відчуття що все моє життя я займався і займаюсь чимось не тим. Розумію, що в періоди депресії моїй рідні дуже важко зі мною, але нічого з цим просто не в силах вдіяти. Близько 10 років тому(ще до подружнього життя) навіть були думки про самогубство, довго думав, планував, обирав спосіб, але нащастя щось тоді сталося і я переключився на інше. Вже не пам'ятаю що саме. Взагалі в стані депресії відбувається помутніння розуму. Агресії немає зовсім, але відчуття що я "не на місці" або що моя місія зовсім інша заполоняє мене всього від краю до краю. З кожною новою хвилею відчуваю що більше і більше відриваюсь від реальності. Допоможіть будьласка або порадьте що мені робити. Дякую.

ответы врачей

Добрий день CHERNIYEVSKYY VOLODYMYR! У Вас афективний розлад, тобто розлад настрою, скоріш за все – біполярний афективний розлад, який лікується успішно. Але цей розлад лікується медикаментозно такими групами препаратів, як антидепресанти та стабілізатори настрою. Лікування призначає психіатр, і не треба цього боятися, тому що цей спеціаліст лікує далеко не тільки божевільних. Треба звернутися за допомогою, і Ваше життя буде протікати стабільно без декомпенсуючих коливань настрою, а Ваше самопочуття значно покращиться. Додаткову інформацію, що цікавить Вас, зможете отримати на моєму сайті «Психосома» https://psyhosoma.com/ або на моєму ютуб каналі Світлана Нетрусова - Психосома https://www.youtube.com/channel/UCGxo8jHJXA6oMPE0lCfCevw/featured, а також на моїй сторінці «Психосома» в фейсбуці або в інстаграмі - psyhosoma.svetlana.netrusova Запис на прийом до мене на консультацію проводиться за телефонами 0672365984, 0508320185. Можлива консультація онлайн по скайпу, вайберу або ватсапу.

Матеріали по темі

Блоги медицини