МоваЯзык

/ Пульмонологія

Україну накрила смертельна епідемія: як передається і що робити

Україна у рейтингу захворюваності на туберкульоз, за даними МОЗ, посідає друге місце у Європі. Незважаючи на те, що з цією недугою у нас борються вже понад 20 років і відсоток нових хворих щороку зменшується, проблема все ще дуже гостра. За даними ВООЗ, у 2017 році в Україні було зареєстровано понад 27 тисяч випадків захворювання та рецидивів.

Чому туберкульоз став епідемією і як від нього вберегтися — у матеріалі OBOZREVATEL.

У доповіді ВООЗ про глобальну боротьбу з туберкульозом за 2017 рік нас включили до списку країн з важким тягарем туберкульозу. Також до цього списку увійшли: Індія, Китай, Російська Федерація, Індонезія, Філіппіни, Пакистан, Нігерія, М'янма і Узбекистан. Цілих 76% загального розриву між показниками захворюваності на туберкульоз та статистикою зареєстрованих випадків припадає на ці 10 країн. Щоб залишити туберкульоз забутим в історії, необхідно подолати його в кожній із зон.

Всі цифри: фінансування, успішність лікування, зараженність і смертність можна побачити у ВООЗ-профілі нашої країни з туберкульозу. Незважаючи на те, що статистичні дані там вказані за 2017 рік, зафіксовано, що вперше за останні 4 роки в Україні немає дефіциту бюджету на боротьбу з туберкульозом.

Чому хвороба доросла до епідемії?

Головна проблема полягає в тому, що туберкульоз не завжди вчасно виявляється. Дуже важливо, щоб діагностика цього захворювання проводилася за лічені години. Ще у березні цього року в МОЗ заявляли про нові методи діагностики, які дозволять розпізнавати туберкульоз на ранніх стадіях за кілька годин. Крім того, як заявляють у ВООЗ, в Україні близько 20% хворих проживають з недіагностованим ТБ.

Друга глобальна проблема — мультирезистентний туберкульоз, який виявляють у кожного третього, хто вперше захворів на туберкульоз і кожного другого, що прийшов з рецидивом.

Ця форма туберкульозу виникла тому, що багато хворих припинили лікування через фінансові труднощі або відсутність необхідного соціального супроводу. Збудник інфекції може поетапно стати стійким до багатьох антибіотиків через неповну, монолікувальну або невпорядковану терапію.

"Туберкульоз — хвороба соціальна. На захворюваність впливають: рівень життя людей, мaтеріально-побутові умови, повноцінність харчування, а також мігрaційні процеси і система профілактики та виявлення туберкульозу.

Зараз в Україні працює близько 3 тис. лікарів-фтизіатрів, більшість із яких передпенсійного або пенсійного віку. Їхня кількість за останні роки скоротилося ще на тисячу, адже професія ця — непрестижна.

За офіційною статистикою, 68% хворих на туберкульоз — це люди, що перебувають за межею бідності, а їхня кількість зростає щомісяця.

В Укрaїні спостерігається стрибок зростання захворюваності на туберкульоз серед дітей та підлітків. Він став наслідком проблем з постачанням вакцини БЦЖ і туберкуліну. У 2016 році показник захворюваності дітей зріс з 4,2 до 5,8 на 100 тис. населення, по Україні цей показник склав 8,6", — коментує лікар Віктор Литвиненко.

Робота з хворими

Наразі МОЗ пропонує перевести туберкульозних хворих на амбулаторне лікування.

Це європейська практика і, за різними даними, люди, які ще не знають про своє захворювання, заражають інших частіше. Багато лікарських препаратів через 2 тижні прийому не дають поширювати інфекцію. Головне — контролювати прийом ліків туберкульозними хворими і слідкувати, щоб вони робили це вчасно, адже не варто забувати, що лікування від туберкульозу триває місяці, а іноді й роки.

Як працюватиме ця система і наскільки вона буде ефективною в Україні — покаже майбутнє. Але поки на нові методи діагностики, нові препарати, інноваційні методики та інше у 2018 році, за даними ВООЗ, був закладений бюджет у 36 млн. доларів.

Диспансери ж поки нікуди не зникнуть і будуть місцем для бездомних із туберкульозом і для людей з важкими патологіями.

Зараження

Мікобактерії M. tuberculosis зазвичай передаються повітряно-крапельним шляхом під час кашлю та інших дихальних рухів хворих на туберкульоз, адже в їхній слині міститься значна кількість збудника хвороби.

Частинки, які містять паличку Коха, можуть кілька годин перебувати в підвішеному стані у повітряних потоках і циркулювати приміщенням. Як тільки ці частинки осідають на підлогу, білизну та інше, вони не становлять небезпеки. А отже, підмітаючи підлогу і витрушуючи постільну білизна хворого ви не здобудете заразних частинок, придатних для вдихання.

Можливість заразитися туберкульозом зростає для людей, що живуть бідно і часто контактують з іншими хворими в погано провітрюваних приміщеннях. Крім того, медичний персонал, що працює із хворими — перший у групі ризику.

Важливо розуміти, що туберкульоз на початковій стадії або у прихованій формі не передається.

Фактори ризику — умови, що руйнують клітинний імунітет, який дуже важливий для захисту від туберкульозу:

— ВІЛ;

— цукровий діабет; ендокринні захворювання;

— онкологічні захворювання голови та шиї;

— резекція шлунку;

— хронічна хвороба нирок, що залежить від діалізу;

— значна втрата ваги;

— вживання препаратів, що придушують імунну систему;

— вживання тютюну;

— прийом будь-яких наркотичних речовин;

— незбалансоване харчування; недостатність необхідних вітамінів та поживних речовин;

— несприятливі соціально-побутові умови.

Клініка

Легеневий туберкульоз навіть в активній фазі може дуже довго протікати безсимптомно.

Люди можуть скаржитися просто на втому, втрату ваги або погане самопочуття. В такому стані хворий може прожити кілька тижнів і лише потім помітити перші специфічні симптоми.

Кашель. Проявляється вранці, можливо спочатку з жовтим або зеленим мокротинням. З перебігом хвороби кашель посилюється. Кровохаркання проявляється не завжди, а тільки внаслідок гранулематозного пошкодження судин або зростання грибка у порожнині.

Лихоманка. Може виникнути, але вона не характерна і не постійна.

Підвищена пітливість уночі — класичний, але не специфічний прояв.

Втома.

Втрата ваги.

Якщо вже захворіли

Багатьом хворим дозволять лікуватися амбулаторно, але це не означає, що можна забути про хворобу і достатньо лише приймати ліки. У світовій практиці амбулаторний хворий з туберкульозом зобов'язаний дотримуватися домашнього режиму, виключити всі нові контакти, крім членів сім'ї і прикривати рота під час кашлю тканиною. Носіння хірургічних масок для хворих марне і не рекомендується лікарями. Вдома необхідно часто провітрювати кімнату і приймати ліки за призначенням лікаря. Всі запобіжні заходи виконуються доти, доки не буде отримано клінічної відповіді на терапію.

Великий ризик зараження спостерігається в лікарнях, від людей з недіагностованим туберкульозом або від людей зі стійкістю до ліків, які не отримують ефективного лікування.

Профілактика

"Кращою профілактикою розвитку циєї хвороби є вакцинація. Перше щеплення малюку робиться відразу після народження, повторно процедура проводиться в семирічному віці. Щоправда, вакцинація тільки знижує ризики, але повністю захистити від туберкульозу не здатна. На сьогодні медицина не винайшла засобу, який гарантує повний захист від цього захворювання. Деякою мірою цю роль бере на себе вакцинація, але такої потужної вакцини ще не винайшли. Над її створенням багато років працють вчені з усього світу, але вакцини, кращої за БЦЖ, ніхто не створив", — пояснив Віктор Литвиненко виданню OBOZREVATEL.

Існує спеціальна профілактика туберкульозу для медичних працівників і тих, хто часто і довго контактує з хворими. Хіміопрофілактика — один з ефективних методів попередити захворювання для людей, які перебувають у групі ризику.

Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, у Києві підліток помер від туберкульозу через недбалість матері.

Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!

Місце
9
Коментарі
0
1
Смішно
7
Цікаво
16
Сумно
0
Треш

Блоги медицини