Відео дня
Експерти дали покрокову інструкцію в разі зараження коронавірусом
Новий китайський коронавірус COVID-19 уже впритул підбирається до України – напередодні в польському Кракові госпіталізували пацієнта з підозрою на це захворювання, раніше подібні випадки були в Росії та Білорусі.
І чим ближче вірус до нас, тим більше питань виникає в українців: якими симптомами видає себе вірус, що робити, якщо заразилися, як його діагностують і, власне, як лікують пацієнтів у разі інфікування.
MedOboz розбирався з цими питаннями та підготував детальну інструкцію для своїх читачів.
Читайте: Турецький літак екстрено сів через підозру на коронавірус у пасажира
Які симптоми видають коронавірус?
"COVID-19 – це респіраторний вірус, тому йому властива вся симптоматика, характерна для ГРВІ", – каже кандидатка біологічних наук, вірусологиня Надія Жолобак.
Зокрема, до типових для коронавірусу ознак належать:
– висока температура (різке підвищення);
– загальна слабкість, ломота в тілі;
– головний біль;
– нежить або закладеність носа;
– кашель;
– задишка;
– ускладненість дихання (пацієнтові складно або боляче глибоко вдихнути або видихнути);
– нудота й блювання;
– діарея.
"Тобто під час зараження коронавірусом розвиваються всі ті ж симптоми, як і, наприклад, в разі грипу. Зокрема, поява блювання та діареї – це може бути звичайною реакцією організму на лихоманку (так він звільняється від "баласту" у шлунку і кишечнику, що заважає йому боротися з інфекцією), а не якась особлива риса COVID-19, хоча, заради справедливості, треба зазначити, що серед коронавірусів є і такі, які провокують кишковий синдром. До речі, коронавіруси можуть формувати і хронічну інфекцію, виділяючись у довкілля і респіраторним шляхом, і через шлунково-кишковий тракт", – пояснила вірусологиня.
Читайте: Світ після коронавірусу: на Одещині зняли фільм про загибель людства
Що робити, якщо з'явилися симптоми коронавірусу?
Перше – в жодному разі не геройствувати, вирушаючи хворим на роботу або навчання.
"Відчувши симптоми хвороби, ви обов'язково повинні залишатися вдома в ліжку. По-перше, постільний режим в разі будь-яких ГРВІ необхідний для того, щоб у організму були сили й можливості для боротьби з патогеном (якщо ви продовжите проявляти активність, ослаблений вірусом організм буде витрачати енергію не на першочергові завдання). По-друге, залишаючись вдома і не розгулюючи хворим по вулиці, магазинах та офісах, ви вбережете інших, здорових, людей від зараження – це банальне правило протиепідемічних норм", – говорить Жолобак.
Оптимальний варіант у разі хвороби – викликати лікаря додому (вашого терапевта, педіатра або сімейного лікаря, якщо температура дуже висока, а стан погіршується – невідкладну допомогу).
Якщо ж такої можливості немає, варто вирушити до лікаря самостійно (знову ж таки, до свого лікаря, з яким ви підписували декларацію). Але водночас вам слід подбати про максимальне обмеження контакту з іншими людьми – за можливості не пересуватися громадським транспортом, де разом з вами їде багато інших пасажирів, а також надіти медичну маску високої щільності, щоб вона стримувала патогенні частки, які ви видихаєте (не забувайте, що маску треба міняти кожні півтори години, а використану – зав'язати в пакет і утилізувати).
Також пам'ятайте, що правило трьох днів (коли під час ГРВІ можна три доби лікуватися самостійно симптоматичними препаратами) в умовах нового китайського коронавірусу застосовувати не можна – COVID-19, як, втім, і грип, здатний дуже швидко спричинювати ускладнення, які в короткий час можуть призводити до небезпечних для життя станів (зокрема, важкої форми пневмонії, ниркової недостатності тощо).
"Важливо розуміти, що у коронавірусу (та інших респіраторних збудників) є група ризику: маленькі діти до 5 років, люди, що старші за 60 років, і пацієнти з хронічними захворюваннями. У перших ще не сформована імунна відповідь, у решти – зниження імунологічного захисту. Навіть більше, крім ослабленої імунної відповіді, під час інфекції істотно посилюється навантаження на серцево-судинну систему і дезінтоксикаційну функцію печінки і нирок: у маленьких дітей ці органи перевантажені внаслідок інтенсивного росту, а у решти – або "зношені", або виснажені під впливом "букета" хронічних порушень. Відповідно і ті, і інші більш схильні важко переносити хвороби, тому і ризик летального наслідку від респіраторних захворювань в цих групах ризику вища", – пояснила експертка.
Для здорових же людей середнього віку, за її словами, ніяких критичних моментів (звісноо, якщо не брати до уваги індивідуальні особливості) немає.
Читайте: Українці заразилися коронавірусом у Японії: стало відомо про їхній стан
Як діагностують коронавірус?
"Для визначення коронавірусу в світі використовуються спеціальні тест-системи, але в Україні таких ще не виробляють (хоча активно працюють над цим), – зазначила Жолобак. – Тому поки у нас будуть використовувати закуплені за кордоном".
За офіційними даними, зараз в наявності в Україні майже 900 наборів, а в разі необхідності – будуть наступні закупівлі.
Для експрес-тесту на коронавірус робиться мазок виділень зі слизових оболонок. Вони показують наявність антитіл в організмі, і результати їх доступні протягом 8 годин.
Для більш розкритого та докладного аналізу у пацієнта береться кров для досліджень і в лабораторних умовах визначається наявність вірусів і їхніх видів. Для отримання результатів такого тесту знадобиться приблизно 36 годин.
"Сама процедура повинна відбуватися так: лікар робить забір зразків для аналізу і передає їх в лабораторію, де є можливості для дослідження. Якщо в пацієнта підозрюють коронавірус, до отримання негативних результатів тесту його повинні помістити на карантин в інфекційне відділення і забезпечувати симптоматичне лікування", – пояснила експертка.
Читайте: У двох країнах вилікувалися всі хворі коронавірусом: обнадійливі дані
Як лікують коронавірус?
Специфічного лікування від коронавірусу не існує. Тому, як вже вище згадувала наша експертка, вся терапія спрямована на усунення симптомів.
"За підвищеної температури пацієнту дають жарознижувальне, в разі сильного зневоднення – забезпечують гідратацію (ставлять крапельниці або призначають вживання спеціальних розчинів), за необхідності – протинабрякові препарати, засоби від кашлютощо. Тобто все лікування спрямоване на відновлення і підтримання життєзабезпечувальних функцій організму", – розповіла Жолобак.
Посилаючись на світову практику і дослідження, професорка, кардіологиня Катерина Амосова у себе в Facebook написала, чим лікують інфікованих пацієнтів у країнах, де вже є підтверджені випадки COVID-19, зокрема і в самому Китаї.
"Зараз зареєстровані понад 20 досліджень клінічної ефективності різних ліків, які вже застосовуються під час інших захворювань, переважно вірусних. Ними вже емпірично лікують пацієнтів з COVID-19, здебільшого в КНР, а дослідження "в пробірці" показали здатність блокувати розмноження цього вірусу. Однак це не гарантує позитивного ефекту за критеріями доказової медицини. Тому поки що жоден з цих (і інших) методів лікування, за відсутності якісної доказової бази, не рекомендується ВООЗ для лікування пацієнтів із COVID-19", – написала Амосова.
Отже, перелік деяких ліків, які емпірично застосовуються і досліджуються:
– Комбінація двох антиретровірусних препаратів – Лопінавіру та Ритонавіру, яка отримала назву Калетра, або Алувіа Цей метод діє шляхом блокування ферментів-протеаз, які потрібні для потрапляння вірусу в клітини. Найбільш широко використовується на практиці, а в Південній Кореї включений в національні рекомендації з лікування COVID-19. Однак в процесі рандомізованого дослідження в Китаї не показав переваг.
– Ремдесивір – аналог нуклеотидів, який вбудовується в структуру вірусу і гальмує його розмноження (реплікацію). Попередня спроба лікування ним Еболи виявилася невдалою, проте він проявив позитивні результати в тваринних моделях коронавірусної інфекції SARS і MERS. Описаний також один випадок одужання пацієнта з COVID-19-пневмонією у штаті Вашингтон.
– Хлорохіном і Гідроксихлорохін – старі протималярійні препарати. Є попередні позитивні результати в двох клінічних дослідженнях у пацієнтів з COVID-19-пневмонією. Зараз вони увійшли в список офіційно рекомендованих під час цієї інфекції в Південній Кореї, і очікується їхнє внесення в оновлену версію китайських протоколів.
– Сироватка крові пацієнтів, що одужали після COVID-19 – як джерело специфічних антитіл. Хоча подібний підхід не став ефективним під час інших інфекцій, зараз він застосовується під час емпіричного лікування COVID-19 в Китаї. Поки тривають дослідження.
– Інтерферон альфа інгаляційно, через небулайзер. Широко використовується в якості емпіричної терапії в КНР в комплексі з Калетра.
"Важливо зазначити, що важкий перебіг коронавірусу COVID-19 пов'язаний з гіперактивацією противірусної імунної реакції, що супроводжується порушенням циркуляції крові в зоні запалення, а також підвищеним набряком, пов'язаним зі здатністю деяких білків вірусу зумовлювати злиття клітин. І ось в таких умовах не можна застосовувати препарати-імуностимулятори, які провокують продукцію великої кількості цитокінів – специфічних низькомолекулярних білкових молекул, які активують імунну відповідь. Гіперактивація імунної відповіді в умовах системного запалення, ініційованого вірусною інфекцією, може супроводжуватися надзвичайно бурхливою та небезпечною для життя реакцією, що отримала назву "цитокіновий шторм", – попередила Надія Жолобак, нагадавши про те, що в разі коронавірусної інфекції самолікування може призвести до непередбачуваних наслідків.
Раніше OBOZREVATEL розповідав, що в Китаї новонароджена дівчинка, заражена коронавірусом, одужала без медикаментів.
