МоваЯзык

/ Блоги - Новини здоров'я

Національні особливості пандемії: держава начепила маску, умила руки і побігла геть

103.4т
Читати матеріал російською

Я довго стримував себе, не чіпаючи тему пандемії. Адже лікар має набути практичного досвіду в роботі з доволі нетиповим перебігом хвороби та узагальнити спостереження за тим, як діє в цих умовах система охорони здоров’я (читай – держава).

За останні півроку я вирвав із обійм Ковіду не один десяток пацієнтів. Але мої спостереження торкаються не тільки суто медичних питань. Адже в умовах пандемії небувалого масштабу, проявляється перш за все готовність держави "тримати удар", максимально застосовуючи свій інструментарій (не тільки медичний!) для захисту людей і збереження їхніх життів. Власне, кількість людських, соціальних і економічних втрат від атаки нового вірусу, залежить саме від цього.

Але швидкістю наближення України до колапсу, свідчить, що державні інститути або не готові, або не бажають протидіяти цьому виклику. І що втративши багато часу, ми не маємо права втрачати його далі.

Тож спочатку подивимось, на якому світі, як кажуть, ми знаходимось.

Міфічні протоколи

Офіційний статистичний показник у понад 10000 захворілих на добу – вже фактично реальність. Сподіваюсь, усі розуміють, що офіційні цифри не відповідають дійсності - їх можна сміливо множити на три-чотири-п’ять. Кількість тих, хто переносить хворобу "на ногах" або лікується поза межами державних медичних установ, невідома нікому.

При цьому прогнозувати швидке збільшення кількості хворих можна з упевненістю – адже специфічного лікування коронавірусної хвороби, викликаної Sars-cov-2, досі не існує. Відомий лише певний ряд лікарських засобів, які демонструють ефективність при тих чи інших станах і ускладненнях, характерних для перебігу Сovid-19. Тож говорити про те, що нині існують ефективні стандарти - тактики і методики лікування, - узагальнені у так званих в "офіційних протоколах", неможливо. В тому числі і примарні "протоколи ВООЗ", на які любить посилатись наше МОЗ як на щось еталонне – не більше, ніж вінегрет із експериментальними інгредієнтами, де невідомо, що саме, у який момент і у який спосіб може раптом виявитись рятівним для того чи іншого хворого.

Тим не менше, аналіз наукових публікацій показує, що більшість країн шукає свій шлях, орієнтуючись не тільки на рекомендації ВООЗ, а й на власну науку, фармацію, накопичений за час пандемії унікальний медичний досвід. Так, чітко казати, що хтось здійснив прорив у боротьбі з цим вірусом, поки що не доводиться. Але пошук іде, він дуже нелегкий, адже людство за останні сто років ніколи не стикалося із такою ситуацією.

Страх і гроші

І в цьому контексті потрібно чітко визнати - українська медицина нічого нового не запропонувала. Медичні чиновники займаються тупим мавпуванням примарних "міжнародних протоколів", молячись на них, як на ікону Божої Матері.

Навіть загроза втратити купу людських життів і покласти економіку країни, не змінила збочених традицій українського чиновництва, згідно з якими щоб ти не робив, головне - убезпечитись від відповідальності і при цьому зачерпнути із грошового потоку. І я стверджую, що "офіційні протоколи", згідно яких мають отримувати медичну допомогу в Україні хворі на Covid-19, - побудовані саме за такою логікою. Тому вони дуже далекі від якісного і ефективного лікування.

При цьому навіть ті, нехай і не перевірені та спорадично ефективні засоби, які є у протоколах, проблеми не вирішують. Адже не відкрию Америки, якщо скажу, що "цінник" лікування навіть згідно куцому вітчизняному протоколу – це тисячі доларів, левову частку яких платить сам пацієнт. І годі чекати, що протокол стане колись більш гнучким, сучасним, варіативним… Цей документ - дзеркало зобов’язань держави перед своїми громадянами. Зобов’язань, які вона нести не хоче.

От, скажімо, навіть не наводячи цифр, аби не жахати пересічних (кому цікаво – сам подивиться і складе "прайс") - пишу про те, що дійсно може згодитись для лікування, орієнтуючись не на протокол, а на власний досвід.

Людські імуноглобуліни. Мова навіть не про найдорожчі імуноглобуліни високого класу – Октагам, Пентаглобін, Сандоглобулін, - а про вітчизняні аналоги.

Ретровірусна терапія (з моєї практики вона достатньо ефективна, бо зменшує вірусне навантаження) - Ремдесивір, Калетра та подібні.

Моноклональні антитіла – з групи препаратів, до сяких відносяться, скажімо, Мабтера, Актемра та подібні.

Приплюсуємо сюди низькомолекулярні гепарини, нестероїдні протизапальні, муколітичні засоби… Тобто якщо якісно вести пацієнта при цьому захворюванні і ускладненнях, які воно провокує – суми виходять космічні! І питання, чи можна тут покластись на державу – риторичне.

Тому, уявляючи ймовірну вартість справді ефективного протоколу, що враховував би терапію, орієнтовану на індивідуальні риси хворого і різні сценарії розвитку хвороби, - ніхто не візьме на себе сміливість його скласти. Адже не хоче нести відповідальності за те, чого на практиці не може бути в наших умовах, бо ми будуємо автошляхи, а не закуповуємо потрібні ліки!

Держава як реанімація

Є момент, який абсолютно неможливо пояснити з точки зору здорового глузду і клінічної логіки – у офіційному протоколі МОЗ узагалі не передбачена терапія для початкових, легких, субклінічних стадій хвороби!

Тобто держава свідомо викреслює із числа тих, кому вона, згідно Конституції, має надати безкоштовну медичну допомогу, величезний прошарок хворих – носіїв і розповсюджувачів хвороби. Навіть гірше – потенційних клієнтів реанімаційних відділень. Адже шлях між початковою, легкою формою і важкою, якщо не лікуватись з перших днів – дуже короткий. Ми це спостерігаємо кожного дня у вигляді переповнених реанімацій! При цьому, згідно з наказом МОЗУ №2438, про який лікарі "швидкої" згадують, як про єгипетське прокляття, госпіталізувати наказано лише людей у важкому і дуже важкому стані. Лікарні не приймають пацієнтів із сатурацією 92% (це у нас "середній" рівень тяжкості, хоча насправді вже нижче 95% є трагічним сигналом).

Цей стан – результат відсутності терапії на початкових стадіях!

Що це? Дурість, відсутність елементарного розуміння? Ні. Бо декларуючи медичний супровід хворих на початкових стадіях, держава має такий супровід надавати. Але логіка нинішньої управлінської еліти копіює логіку Брежнєва із старого радянського анекдоту: "Леонід Ілліч, - запитують Брежнєва, - от нам кажуть, що ми впевнено крокуємо до комунізму, а чому ж жерти нема чого?" "А у дорозі ніхто годувати і не обіцяв!" - відповів вождь ЦК КПРС".

Так і тут – ніхто не обіцяв супроводжувати легких хворих, терапію не прописували, тож ідіть собі… як почнете вмирати, чекаємо на інтубації, якщо буде вільний апарат ШВЛ і кисень підвезуть…

Аби зрозуміти усю глибину прірви, поглянемо і на те, з чого усе, власне, починається – на систему діагностики. "Золотим стандартом" виявлення ковідної пневмонії нині вважається КТ. Ця недешева процедура є платною, а черги – на три-чотири дні. Хоча при ковід-пневмонії кожна година може завести хворого у летальну фазу.

Зробити процедуру діагностики швидкою, необтяжливою і головне – масовою, - в умовах пандемії є критично важливим… Ні. Ми так не вміємо. Потрібні обдиралівка, черги, де люди заражають один одного, потрібно знущання над платником податків, який утримує і державних чиновників, і, кінець-кінцем – саму систему охорони здоров’я!

Про те, що коїться у самій системі, в клініках, казати сенсу немає – усім то відомо. Подив викликає хіба що переконання нашого молодого президента в тому, що українські лікарні забезпечують лікування краще, ніж у європейських країнах. Спишемо це його скандальновідоме твердження на передвиборчий угар, хоча насправді воно тхне височайшим цинізмом і повною відірваністю від реальності. Невже президентові невідомо, що аж через вісім місяців з початку пандемії, коли кожної доби додається не сто хворих, а десять тисяч, в Уряді спроміглися помітити катастрофічний брак апаратів ШВЛ?

Тепер влада демонструє процес героїчного вирішення цієї нестачі, звітуючи про закупівлі і витрачені кошти. Але, диявол, як завжди криється в деталях. Я відповідально кажу про те, що більшість апаратів ШВЛ, які закуповуються державою, - не те, що не експертного рівня, - це конструкції 10-15-річної давнини, які були створені у часи, коли нічого не було відомо про дістрес-синдром і характер уражень легень при ковідній пневмонії! Так, можна викупити сотні цих апаратів, які прибивались пилом на складах виробників (можна навіть при цьому заробити)… Але вони не забезпечують у повній мірі якісних, високотехнологічних моделей штучної вентиляції. Наскільки мені відомо, дуже велику частку пацієнтів, яких клали під ШВЛ, просто не змогли зняти з апарату. Люди загинули у наслідок невідповідної якості "заліза".

Три кроки, які ніхто не здійснить

Отже, будемо відвертими: держава профукала дорогоцінний час, який вже не наверстати. Залишається гадати, наскільки швидко настане момент, коли система охорони здоров’я "ляже", а чиновники оголосять про введення системи, за якої допомога надаватиметься тільки "перспективним хворим". Ви уявляєте собі рівень смертності у цих умовах?

Візьму на себе сміливість озвучити три кроки, які мала б зробити держава, аби хоча б втримати ситуацію на керованому рівні. Їх ще не пізно здійснити. (Якщо хтось вбачить далі приховану рекламу, це помилка, бо реклама буде прямою).

Перше. Чітко відомо, що головною причиною смертності при covid-19 є ускладнення у вигляді запалення легень. Якщо специфічного лікування і реально діючої вакцини проти вірусу Sars-cov-2 наразі немає, цілком логічним кроком для полегшення перебігу хвороби і зниження летальності є протидія виникненню головного небезпечного ускладнення. А саме - захисту легень від можливого ураження внаслідок вірусної атаки на організм.

Вакцина, яка захищає легені від основних відомих збудників запалення, існує – це Превенар 13.

Нещодавно в Ізраїлі розпочато таку масову вакцинацію. Я ще навесні радив багатьом пацієнтам і друзям цю вакцину. Ті, хто дослухався і потім перехворів на Ковід-19, пройшли хворобу без запалення легень.

Отже, якщо б у наших чиновників від медицини було б стратегічне мислення, вони мали б закупити цю вакцину і організувати масову вакцинацію. Прогнозований результат – зменшення смертності саме від запалення легень, розвантаження реанімаційних відділень, зняття проблеми нестачі апаратів ШВЛ.

Друге. Вже згадувана мною "біла пляма" протоколу має бути закритою. Адже, як я в же вказував вище, якщо пацієнт не отримує лікування при перших проявах хвороби, ніхто не знає, куди та хвороба вирулить – пройде легко, чи покладе людину на ліжко в реанімації (а вільного ліжка може і не бути).

Таким чином, противірусні препарати з доведеною дією на РНК-віруси мають бути у протоколі і застосовані при появі перших симптомів або позитивному тесті - попри мантри чиновників про те, що ліків, які діють конкретно на Sars-cov-2, немає.

Так, немає. Але це не привід пускати пацієнта у "вільне плавання". Насправді наука давно має детальну уяву про біологію коронавірусів, їхній життєвий цикл, механізми функціонування. З цієї точки зору вони всі подібні, і Sars-cov-2, як РНК-вмісний вірус, не є абсолютним "оригіналом".

Це означає, що противірусні засоби, які мають доведений механізм дії і традиційно застосовуються у якості стримувачів реплікації таких вірусів, якоюсь мірою є дотичні і до нового "гостя".

Можливо, когось із диванних експертів зараз порве на шматки, але я раджу в якості засобу, який на початках хвороби може стримати вірусне навантаження, вітчизняний "Протефлазід". Багаторічна практика застосування цього препарату чітко вказує на його здатність полегшити перебіг хвороби та знизити шанси на виникнення ускладнень.

Ті невігласи, які волають про "недоведену дію", "це спиртова настоянка" або "трави не лікують", мають прийняти ударну дозу чого-небудь на кшталт плаквенілу і заспокоїтись. По-перше – все, що нині у Світі медицина згодовує хворим на covid-19, не має доведеної дії саме на Sars-cov-2. По-друге – спиртові, водно-спиртові, спирто-ефірні настоянки є класичними лікарськими формами. По-третє - згадайте, як Флемінг сто років тому винайшов пеніцилін, виділивши його із звичайної плісняви, і зрозумійте, що природні компоненти у фармакології використовуються не менш активно (і ефективно!), ніж синтезовані хімічні сполуки.

Ще навесні Академія медичних наук радила Уряду включити Протефлазід у протокол лікування – саме як профілактично-лікувальний засіб, який логічно вписується у терапію легких, початкових форм covid-19. Але чиновники пристали на бік ідіотів, які сказали "трава не лікує". Причини неважливі, важливий результат – десятки тисяч інфікованих людей вимушені грати у "руську рулетку", даючи вірусу можливість вільно почуватись у організмі.

Прогнозований результат введення у протокол лікування противірусної терапії для легких та початкових стадій хвороби – зменшення кількості хворих у середньому і важкому станах.

Третє. Основною небезпекою у дуже близькому майбутньому може стати не сам Ковід, а звичайний сезонний грип. Коктейль із вірусів, якщо людина буде інфікована одночасно – смертельний.

Таким чином потреба у масовій вакцинації від грипу актуальна як ніколи. У той же час вакцина в цьому сезоні практично недоступна! Спробуйте знайти у вільному продажі. Є лише у деяких приватних медичних центрах, що знов-таки виглядає знущанням з боку держави, яка мала б терміново організувати закупівлю і централізовану вакцинацію.

Прогнозований результат – убезпечення від колапсу медичної системи внаслідок масових випадків непрогнозованого і вкрай важкого перебігу захворювання, - через одночасне інфікування вірусами грипу і Sars-cov-2.

Замість післямови

Три таких елементарних дії могли б дозволити взяти ситуацію під контроль.

Але держава вперто товкмачить три поради:

  • Носіть масочки.

  • Мийте рученятка.

  • Тікайте один від одного, як чорт від ладану.

Узагалі-то важко сперечатись: профілактика, гігієна і соціальна дистанція мають значення. Але, як на мене, у цій мантрі, якщо пропустити її через призму національних тонкощів коронавірусної пандемії, є щось підсвідоме.

Бо нині виглядає так, що держава начепила маску, умила, як кажуть, руки і побігла геть.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Коронавірус" на сайті "OBOZREVATEL".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
1
Треш

Блоги медицини