COVID-19: робота "Медзакупівлі України" в умовах пандемії

Вже дев'ять місяців, як триває пандемія COVID-19. Світ зробив багато, щоб протистояти вірусу SARS-CoV-2. Медики рятують життя пацієнтів, використовуючи всі доступні методи. На жаль, специфічного лікування все ще немає, але вченим та фармкомпаніям в найкоротші терміни вдалося розробити і почати випробування вакцини. Завдяки цьому, в загальносвітовому масштабі ми вже не такі беззахисні в боротьбі з коронавірусом.

Тоді, на початку 2020 року, ми знали, що вірус респіраторний, тобто поширюється через повітря. Такий шлях передачі визначає вибір засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), в першу чергу, це маски та респіратори, а швидкість поширення вірусу по планеті викликала їх істотний дефіцит. Всі ми пам'ятаємо, як на початку пандемії українці зіткнулися з дефіцитом масок. Цей ЗІЗ важко було дістати простим людям, а для медпрацівників, яким вони потрібні у великих кількостях, це було серйозною проблемою. Про те, як Україна виходила з ситуації, що склалася, MedOboz розповів генеральний директор держпідприємства "Медзакупівлі України" Арсен Жумаділов.

Відео дня

На якому рівні була забезпеченість засобами захисту на початок пандемії?

Для того, щоб говорити про забезпеченість, ми повинні, з одного боку, мати інформацію про наявність тих чи інших ЗІЗів, з іншого – знати середньомісячний рівень споживання. На початок пандемії у нас не було інформації ні про перше, ні про друге. В той момент, а це середина квітня, саме наша організація почала збір інформації від лікарень про рівень забезпечення їх основними засобами захисту від коронавірусу. На базі нашої інформаційно-аналітичної системи MedData ми змогли налагодити збір даних від лікарень так званої першої хвилі (тобто тих, хто повинен був приймати хворих на коронавірус в першу чергу), а в подальшому – від лабцентрів, лікарень другої хвилі і т. д. Кожного дня вони дають нам інформацію про забезпеченість ЗІЗами, апаратами ШВЛ, персоналом і т. д. Зібрані дані ми передаємо до Кабінету Міністрів України та їх використовують для публічних дашборда, які показують рівень забезпеченості лікарень. На основі цих даних Кабінет міністрів і МОЗ розрахували середній рівень споживання засобів захисту, яких потребують медики.

Так, дійсно, на початку пандемії, в березні-квітні, ми мали істотний дефіцит абсолютно всіх ЗІЗів, включаючи медичні маски, респіратори, захисний одяг. Завдяки встановленим експортним обмеженням, з одного боку, і розширенню місцевих виробництв, які змогли відповісти на запит внутрішнього ринку, з іншого боку, ця ситуація була дещо виправлена.

Досить швидко стало відомо, що потрібно медикам для власного захисту і для порятунку хворих на коронавірус. З якими труднощами ДП зіткнулося при закупівлі медикаментів та обладнання за програмою боротьби з COVID-19?

В першу чергу, ми говоримо про ЗІЗи, оскільки інформації про ефективні ліки або про ефективну вакцину проти COVID-19 за станом на весну-літо 2020 року не було. При закупівлі засобів, які потрібні для боротьби з коронавірусом, ми більше орієнтувалися на засоби захисту, оскільки з ними було все більш-менш зрозуміло.

Але і тут не все було гладко. Закупівля захисного одягу виявилася проблемною через наказ МОЗ в квітні 2020. Згідно з ним, закуповувати можна тільки той захисний одяг, який відповідає стандарту ДСТУ EN 14-126. На жаль, на той момент жодна українська лабораторія не могла підтвердити цю відповідність.

Це стало великою перешкодою. Український виробник робить якісну продукцію, але не може підтвердити її відповідність вимогам ДСТУ в Україні. Були також виробники, які переорієнтували свої потужності спеціально під виробництво ЗІЗів. Тобто були необхідні виробничі можливості, були вирішені проблеми з поставками нетканого матеріалу, але сертифікувати продукт в Україні виробники не могли. Через це українські виробники були змушені підтверджувати якість в закордонних лабораторіях. Для цього були потрібні кошти і, що найважливіше, дорогоцінний час. На щастя, після декількох місяців очікування в Україні нарешті з'явилося відповідне лабораторне обладнання, яке дозволяє виробникам отримувати протоколи випробувань та висновки про відповідність продукту стандарту ДСТУ EN 14126.

Ті захисні костюми, які закуповуються зараз, відповідають цьому стандарту?

Так, вони повністю відповідають. Однак на цьому проблеми не закінчуються. Лікарні, які виступають в ролі замовника, вже протягом декількох місяців пандемії закуповували захисні костюми для своїх лікарів та медпрацівників. Велика частина цих ЗІЗів не мала підтвердженої відповідності нормам. І тепер ці лікарні з бюджетним фінансуванням є предметом підвищеної уваги та інтересу з боку правоохоронних органів. Ситуація сумна, адже країна просто не мала бази для перевірки якості медтоварів. Лікарні не могли чекати кілька місяців до появи лабораторій – вони купували всі наявні на ринку товари для захисту медичного персоналу.

Якщо проаналізувати роботу ДП на початку 2020 року, то ми побачимо, що закупівлі були хаотичними. Як вдалося налагодити процес і регулярно забезпечувати лікарів та пацієнтів усім необхідним?

Якщо ми говоримо про закупівлі, пов'язані з коронавірусом та боротьбою з COVID-19, то у нас, дійсно, було багато невизначеності і були деякі проблемні позиції. Перш за все, це захисний одяг, ситуацію з яким я вже пояснив, та нітрилові рукавички.

Три чверті світового обсягу нітрилових рукавичок виробляються в Малайзії. На початку пандемії був неймовірний дефіцит цього продукту, оскільки малайзійські виробники не могли задовольнити світовий попит. Відповідно, за цими двома позиціями закупівля була найбільш проблемною. Що стосується інших товарів, то їх закупівлі були системними та плановими. Потребу в медичних масках, респіраторах і захисних щитках нам вдалося задовольнити швидко і ефективно. Все, що стосується захисту слизових оболонок, відповідно те, що потрібно для захисту лікарів, ми закупили швидко, зі значною економією – по деяких позиціях до 70%. Для прикладу, ми купили респіратори класу захисту ffp3 за найнижчою ціною на ринку на той період – 26 грн за шт. Те ж саме з масками – 1,98 грн/шт.

На сьогодні які групи закупівель є пріоритетними для ДП?

Якщо ми отримуємо інформацію про брак тієї чи іншої позиції, ми працюємо над тим, щоб прискорити поставки. Там, де такої інформації немає, ці поставки відбуваються в установленому режимі. Наше держпідприємство створювалося, в першу чергу, для закупівель за держпрограмами МОЗ України. Тому, незважаючи на пандемію, ми не повинні забувати про інші напрямки, такі як онкологія, гемофілія, АРВ-терапія, розсіяний склероз і т. д. За цими програмами ми зараз в процесі закупівлі ліків і медичних виробів.

Як Ви оцінюєте свою роботу в цьому непростому році?

За п'ятибальною шкалою я її оцінюю на "4".

Чому не на "5"?

Тому що якщо на "5", то це означає, що ми все зробили відмінно. Я ж вважаю, що нам є, куди рости, нам є, в чому покращувати свою операційну діяльність. Але, в той же час, як для організації, яка вперше почала закупівлі в цьому році і яка повинна була подолати виклики, пов'язані з коронавірусною інфекцією, думаю, ми впоралися.

Ваші плани на 2021 рік? Чи виділений вже бюджет і які медтовари будуть закуповуватися в першу чергу?

На жаль, в держбюджеті на 2021 рік виділено недостатньо коштів на програму медичних гарантій. Це також стосується покупки вакцин від коронавірусу. Для прикладу, зараз виділено 123 млрд грн. Це 2,7% ВВП. Хоча за законом на ПМГ має виділятися не менше 5%, тобто це ще 102 млрд грн – це зарплати медикам, лікування хворих на коронавірусну інфекцію. На покупку вакцин від коронавірусу закладено 2,6 млрд грн. Ми вже зараз говоримо, що цього мало. Для ефективної імунізації необхідно 5,2 млрд грн – це, щоб вакцинувати 65% населення, відповідно до протоколів ВООЗ. Маю велику надію, що нас почують і виділена сума на медицину на наступний рік буде достатньою для ефективної боротьби з COVID-19.