COVID-19 – новий погляд на діагностику

COVID-19 – час поглянути по-новому на діагностику

COVID-19 вже понад рік поширюється по планеті, однак досі немає остаточної визначеності щодо питання, чому він так по-різному протікає – деякі його переносять абсолютно без симптомів, а в інших хвороба викликає дуже важкий перебіг та нерідко має летальний наслідок. Також немає однозначної відповіді, чому багато людей, які близько контактують із зараженими, не хворіють.

Відео дня

Організм людини постійно стикається з вірусними та бактеріальними інфекціями. Особливістю сучасного періоду є пильна увага до гуморального імунітету при вірусних інфекціях, тому може скластися враження, що антитіла захищають від SARS-CoV-2.

Якщо згадати патологічну фізіологію, як теорію інфекційного процесу, то всі інфекційні агенти можна розділити на позаклітинні та внутрішньоклітинні. Тих та інших організм повинен розпізнавати та знищувати, що й робить імунна система, використовуючи неспецифічні й специфічні адаптивні механізми.

Внутрішньоклітинними можуть бути як віруси, вони відносяться до облігатних внутрішньоклітинних агентів, так і бактерії, які можуть бути як облігатними, так й факультативними.

Від особливостей процесу залежить розвиток імунної реакції: якщо патоген внутрішньоклітинний – реалізується один сценарій, спрямований на формування клітинного імунітету, коли інфіковані клітини знищуються іншими клітинами, які працюють на імунну систему. При позаклітинному механізмі працює інший сценарій, який базується на антитілах, нейтрофільних гранулоцитах, моноцитах, макрофагах, які можуть знайти, захопити, зафіксувати та нейтралізувати позаклітинний інфекційний агент.

Багато світових експертів робили ставку на ефективність гуморального імунітету при COVID-19, однак більш логічним було б говорити про клітинний імунітет. Т-лімфоцити з'являються та зберігаються тривалий час, незалежно від того, чи були антитіла класу M та/або G в будь-якому титрі. У кращому випадку антитіла можна розглядати як опосередковане свідчення того, що в організмі був вірус.

IgM – це антитіла з великою молекулярною масою, які в тканини, включаючи слизові оболонки, не проникають та взаємодіяти з внутрішньоклітинним вірусом не можуть. Це саме можна сказати й відносно імуноглобулінів IgG, які також циркулюють тільки в крові.

Єдині, хто можуть проникнути всередину слизової оболонки та потрапити на поверхню клітин – імуноглобуліни класу А, однак їх не більше 10% та вони не можуть проникати всередину уражених клітин, де має відбуватися взаємодія з патогеном. Перебуваючи на поверхні, вони можуть захистити від нових агентів, які намагаються проникнути в організм, проте на поточну ситуацію з поширенням всередині клітин SARS-CoV-2 вони не впливають.

Базуючись на патологічної фізіології, діагностику та лікування SARS-CoV-2 спочатку слід було б розглядати з точки зору клітинного імунітету. Вірус вражає епітелій легень, поширюючись таким способом. У такій ситуації необхідні спеціальні лімфоцити – Killer T Cells, які навчені розпізнавати та чітко й безжально знищувати клітини з вірусом: немає інфікованої клітини – немає подальшого поширення.

Найімовірніше, пильна увага до гуморального імунітету багатьох вчених у всьому світі пов'язана не з недоліком розуміння механізмів роботи імунної системи, а з доступністю та повсюдною поширеністю методів дослідження антитіл.

Якщо говорити про дослідження клітинного імунітету, то такий легкий, простий й дешевий метод, як Елайза (Elisa), або імуноферментний аналіз (ІФА), не підходить для діагностики, але він може використовуватися для визначення рівня антитіл до будь-яких антигенів.

Однак більш модифікований метод, який стає все більш популярним у світі протягом останнього року – Еліспот (Igra-Elispot - Interferon-Gamma Release Assay), може застосовуватися для виявлення специфічних антигенів коронавірусу. Широке використання В- та Т-клітинних Elispot-тестів в діагностиці дозволило б якісно посилити моніторинг імунологічного статусу та вибору тактики лікування.

Сьогодні в Україні Еліспот-тестування практично не використовується, й це добра можливість для лабораторій почати заповнювати наявну нішу. Для цього, безумовно, необхідно донести людям інформацію про переваги методу, що створить попит на цей вид діагностики.