Спазмалін : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад та форма випуску

До складу лікарського засобу входять метамізол натрію, пітофенону гідрохлорид, фенпіверінія бромід. Випускається у продаж у таблетованій формі та у вигляді розчину для проведення ін'єкцій.

Показання

Спазмалін має знеболювальну, протизапальну, спазмолітичну та жарознижувальну дію. Призначають препарат для усунення больового синдрому, причиною якого є спазм одного з внутрішніх органів. Таким чином, препарат використовують, якщо у пацієнта є ознаки колік, дискінезії жовчних проток, коліту в хронічній формі, альгодисменореї, постхолецистектомічного синдрому, спазму сечовивідних органів. Крім того, він може з успіхом застосовуватися (не для тривалих курсів, а в окремих випадках) для усунення болю в м'язах, суглобах, а також у разі, якщо у пацієнта ішилагія або невралгія.

Призначають також як допоміжний засіб під час процедур діагностики, а також у післяопераційному періоді та у разі патології малого тазу.

Діючі речовини препарату мають властивість посилювати дію в комплексному застосуванні.

Протипоказання

Не слід приймати при гіперчутливості на одну з речовин, що входять до його складу. Протипоказано його застосування при порушеннях функцій кісткового мозку, стенокардії у (тяжкій формі), важких форм печінкової та ниркової недостатності, гіперплазіях простати, колапсах, також протипоказанням є кишкова непрохідність, декомпенсована недостатність серця, закритокутова глаукома.

Таблетовану форму препарату не застосовують у педіатрії (дітям до 8 років). Внутрішньовенне введення рекомендовано від 12 місяців, внутрішньом'язове – з 3 місяців (якщо вага дитини досягла 5 кілограм).

При легких формах захворювань нирок та печінки, схильності до виникнення астматичних реакцій слід застосовувати цей фармзасіб з великою обережністю.

Заборонено приймати знеболювальне при гострому болю у животі невідомої етіології до встановлення діагнозу.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування заборонене.

Спосіб застосування та дози

Таблетовану форму можна приймати пацієнтам з 8 років (по півтаблетки), з 12 років (1 таблетка до 6 разів на день) і з 15 років, 1-2 таблетки до 3 разів на день. Не слід перевищувати максимальну дозу 6 таблеток на день, у тому числі дорослим пацієнтам.

Ін'єкційна форма вводиться внутрішньовенно та внутрішньом'язово. Починаючи з 12 років і старше, допустимо вводити по 1 мілілітру за процедуру.

Дітям, починаючи, з 3 до 11 місяців - 2 мл внутрішньовенно, або 2-5 внутрішньом'язово, до 3 разів на день. Дозування підвищують із розрахунку 0,1 мл на 2 роки.

Максимальна добова доза ін'єкційної форми для дорослих – 10 мілілітрів. Максимальна тривалість лікування – 5 днів.

Передозування

Симптомами передозування є нудота, блювання, судоми, гіпотонія, біль в епігастрії, дисфункція нирок та печінки, сплутаність або втрата свідомості.

Побічні ефекти

При прийомі лікарського засобу можуть проявитись побічні ефекти, зокрема, виникнути ознаки лейкопенії, тахікардії, нефриту, олігурії, анурії, тромбоцитопенії, протеїнурії, агранулоцитозу, може різко знизитись артеріальний тиск.

Також можливі шкірні алергічні реакції, у поодиноких випадках – алергічний шок, злоякісна ексудативна еритема.

Умови та термін зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°С протягом 3 років.