Мідзо : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Мідзо
Діюча речовина:
Цианамид (Cyanamidum)

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Зазначений препарат відноситься до засобів для лікування алкоголізму.

Діюча речовина виявляє ефект шляхом блокади альдегіддегідрогенази, яка бере участь у метаболізмі етанолу. За рахунок блокади ферменту відбувається підвищення вмісту ацетальдегіду – метаболіту етанолу. Він, своєю чергою, викликає відчуття, що роблять неприємним пиття алкоголю після прийому препарату. Внаслідок цього виробляється умовно-рефлекторна огида до запаху та смаку спиртного.

Цей засіб не проявляє гіпотензивної активності, а також менш токсичний. Зазначений препарат є високоспецифічним. Він блокує виключно альдегіддегідрогеназу, але не інші ферменти.

Склад та форма випуску

Основна речовина, що діє: в 1 мл міститься ціанаміду 60 мг.

Допоміжні речовини: сорбінова кислота, оцтова кислота, натрію ацетату тригідрат, вода очищена.

Показання

Препарат застосовується для лікування хворих на хронічний алкоголізм, а також для профілактики рецидивів хронічного алкоголізму після лікування.

Протипоказання

Лікарський засіб, що розглядається, протипоказано застосовувати у випадках, коли у пацієнта є виражена гіперчутливість ( алергія ) до основного або до одного з допоміжних компонентів.

Препарат протипоказаний при:

  • тяжких захворюваннях серцево-судинної системи;

  • захворювання дихальної системи;

  • захворювання нирок, що супроводжуються порушенням функції;

  • тяжких захворюваннях печінки;

  • гіпертиреозі;

  • цукровий діабет;

  • епілепсії.

При одночасному прийомі алкоголю можливі виражена гіперемія шкірних покривів, відчуття пульсації в голові та шиї, нудота, тахікардія, утруднення дихання, слабкість, нечіткість зору, підвищене потовиділення, біль у грудях. У найважчих випадках: блювання, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання, колаптоїдний стан.

Препарат не застосовують у педіатрії.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Даний препарат протипоказано застосовувати вагітним жінкам – тільки за суворими показаннями, що визначаються лікарем.

Якщо необхідно приймати препарат у період грудного годування, слід припинити лактацію.

Спосіб застосування та дози

Терапія препаратом призначається після ретельного обстеження хворого та попередження про наслідки та ускладнення.

Лікарський засіб призначають внутрішньо по 12-25 крапель (36-75 мг ціанаміду) 2 рази на добу з інтервалом о 12 годині за індивідуальною схемою.

При тривалому прийомі ціанаміду рекомендується контролювати функцію щитовидної залози не менше одного разу на 6 міс.

Передозування

У разі передозування можуть посилюватись побічні ефекти.

Побічні ефекти

Препарат добре переноситься, якщо використовується в рекомендованих дозах.

Як побічні ефекти можуть спостерігатися:

  • почуття втоми;

  • сонливість;

  • висипання на шкірі;

  • шум в вухах;

  • транзиторний лейкоцитоз.

Прояви та ступінь тяжкості побічних ефектів залежать від дози ціанаміду та кількості прийнятого алкоголю. В особливо тяжких випадках проводять симптоматичну терапію, спрямовану на підтримку функцій дихальної та серцево-судинної систем, внутрішньовенне введення антигістамінних препаратів.

Умови та термін зберігання

Термін придатності – до 2 років від дати виробництва, вказаної на упаковці. Не слід перевищувати термін зберігання.

Температура зберігання не повинна перевищувати 25 °С. Температурні відхилення можуть змінити властивості препарату, тому його слід завжди зберігати в оригінальній упаковці.

Протокол лікування

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії