Фурагін-Актифур : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Фурагін-Актифур
Діюча речовина:
Фуразидин (Furazidinum)

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Фурагін – протимікробний засіб, що належить до групи нітрофуранів (діюча речовина препарату має в структурі ароматичну нітрогрупу). Терапевтичний ефект від використання Фурагіну досягається за допомогою його впливу на ензими мікробних клітин, які транспортують молекулу водню. Ця властивість забезпечує Фурагіну високі бактеріостатичні характеристики. Препарат впливає як на грамнегативні, так і на грампозитивні мікроорганізми (Staphylococcus aureus, Staphylococcus faecalis, Enterobacteriaceae, Staphylococcus epidermidis, Klebsiella pneumoniae, Escherichia coli), при цьому Pseudomonas aeruginosa характеризується резистентністю до Фурагіну.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Фуразидин (Furazidin).

Препарат виготовляється у формі

  • капсул: 1 капсула містить по 50 мг фуразидину;

  • таблеток: 1 таблетка містить по 50 мг фуразидину.

Показання

Фурагін застосовують у терапії інфекційно-запальних захворювань, які спричинені чутливою мікрофлорою до фуразидину. Лікарський засіб використовують у лікуванні

  • урогенітальних інфекцій, таких як гострі уретрити, цистити та пієлонефрити;

  • інфекційних уражень шкірних покривів і м'яких тканин;

  • тяжких інфікованих опіків;

  • гінекологічних інфекцій.

Крім цього, цей препарат використовують для запобігання розвитку інфекційних ускладнень перед проведенням хірургічних втручань, цистоскопії та катетеризації.

Протипоказання

Фурагін не призначають у разі гіперчутливості до фуразидину, а також інших препаратів, що належать до групи нітрофуранів. Препарат протипоказаний особам із тяжкою формою ниркової недостатності, полінейропатіями різного генезу, порфірією, лактацією, вагітністю. Цей лікарський засіб не призначається хворим віком до вісімнадцяти років.

Потрібна обережність при призначенні Фурагіну пацієнтам із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дисфункцією печінки і нирок середнього ступеня тяжкості, анемією, дефіцитом вітамінів групи В і фолієвої кислоти, цукровим діабетом.

Препарат Фурагін не слід використовувати в терапії уросепсису та інфекційних уражень паренхіми нирок.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Даний лікарський засіб не застосовується в терапії жінок, які годують груддю, і вагітних жінок.

Спосіб застосування та дози

Таблетки Фурагіну слід приймати під час вживання їжі, разом із продуктами харчування багатими на білок, що необхідно для підкислення сечі. На початку лікування дорослі хворі отримають препарат у перший день лікування по 100 мг чотири рази на день, надалі по 100 мг тричі на день.

При використанні Фурагіну в педіатричній практиці діти отримують препарат по 5 або 7 мг на кілограм маси тіла на день. За необхідності тривалого лікування доза препарату може бути знижена до 1 або 2 мг на кілограм маси тіла на день. Тривалість лікування може варіюватися від семи до восьми днів. Повторний курс лікування за рішенням лікаря може бути призначений через десять або п'ятнадцять днів після першого.

У профілактичному дозуванні дорослі хворі отримують препарат по 50 мг перед відходженням до сну.

Передозування

Фурагін – препарат, що характеризується низькою токсичністю. Однак при прийомі препарату в дозах, які значно перевершують терапевтичні, у пацієнта може відзначатися розвиток нейротоксичних реакцій, поліневритів, порушення функції печінки, а також гострого токсичного гепатиту.

При розвитку у хворого симптомів передозування прийом Фурагіну слід негайно припинити, виконати хворому промивання шлунку, забезпечити прийом великої кількості рідини, антигістамінних засобів, вітамінів групи В і призначити коректне симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Як правило, при прийомі Фурагіну розвиток побічних ефектів відзначається досить рідко. Використання в терапевтичних цілях цього лікарського засобу може супроводжуватися розвитком агранулоцитозу, тромбоцитопенії, апластичної анемії, ціанозу, спричиненого метгемоглобінемією, запамороченнями, головним болем, підвищеною сонливістю, периферичною нейропатією, порушенням і нечіткістю зору, підвищенням внутрішньочерепного тиску.

Іноді в осіб з підвищеною чутливістю до препарату відзначається розвиток алергічних реакцій по типу свербіння шкіри, папульозних висипів, кропив'янки, а також ангіоневротичного набряку, анафілактичного шоку, ексфоліативних дерматитів, мультиформної еритеми.

Крім цього, під час прийому Фурагіну може відзначатися розвиток нудоти, блювоти, зниження апетиту, запорів, діареї, абдомінальних болів, запалення слинних залоз, панкреатиту, некротичного ураження паренхіми печінки, гепатиту, холестатичної жовтяниці, артралгій, м'язових болів, м'язових спазмів, гарячкового стану, швидкої стомлюваності, оборотної алопеції, забарвлення сечі в темно-жовтий або коричневий колір.

У деяких хворих може виникати гостра та хронічна реакція з боку дихальної системи, що проявляється виникненням гострої задишки, лихоманки, загрудинного болю, кашлю, що супроводжується утрудненим відділенням мокротиння. Іноді хронічна реакція з боку легень може проявитися через деякий час після припинення приймання лікарського засобу і проявлятися виникненням задишки, що постійно наростає, прискореного дихання, періодичної пропасниці, прогресуючого кашлю, легеневого фіброзу або інтерстиціальних пневмонітів.

Умови та терміни зберігання

Фурагін – ліки, які слід зберігати в місцях, захищених від сонячного проміння і недоступних для дітей, за температури довкілля не більше 25 °C. Препарат у формі таблеток може зберігатися протягом п'яти років, а препарат у вигляді капсул протягом чотирьох років з моменту виготовлення. Категорично заборонено приймати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, оскільки його вживання може негативно позначитися на стані здоров'я.

Протокол лікування

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії