Формідрон : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Цей лікарський засіб входить до групи препаратів-антисептиків. Також застосовується як дезінфікуючий засіб.

Основним активним компонентом є етанол і формальдегід. Етанол – одноатомний спирт, який також називають метилкарбінолом, алкоголем, спиртом. Крім властивостей антисептика, може також застосовуватися як паливо, розчинник, наповнювач для термометрів.

Якщо препарат застосовується зовнішньо, то крім дезінфікуючого, має також місцевий подразнювальний ефект. Здатний до коагуляції білків. Його активності піддаються грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми – як бактерії, так і віруси.

Має дубильний ефект щодо дерми та слизових оболонок.

Прийом всередину етанолу спричиняє сильний збудливий вплив на ЦНС, особливо на кору головного мозку. Під впливом алкоголю послаблюються процеси гальмування.

Формальдегід має властивість денатурації білків, також є сильним антисептиком.

Склад і форма випуску

Основна активна речовина: етанол, формальдегід.

Допоміжні речовини, що входять до складу препарату: одеколон, вода очищена.

Випускається у формі розчину для зовнішнього застосування, у флаконах об'ємом по 50 і по 100 мл. У складі використовується формальдегід (35%), у 100 мл препарату міститься 10 грам формальдегіду і 39,5 грам етанолу (96%).

Показання

Цей лікарський препарат застосовується місцево, як зовнішній антисептичний засіб для лікування підвищеної пітливості – гіпергідрозу.

Протипоказання

Розглянутий лікарський засіб протипоказано застосовувати у випадках, коли у пацієнта є виражена гіперчутливість (алергія) до основного або до одного з допоміжних компонентів.

Протипоказано застосування, якщо на шкірі є яскраво виражені запальні процеси. Крім того, не застосовують при:

- лікуванні набряку легень;

- психомоторному збудженні;

- некупірованому больовому синдромі при інфаркті міокарда (це пов'язано з низькою ефективністю і поганою переносимістю цього виду терапії у хворих зі згаданими вище синдромами).

Застосування етанолу внутрішньо одночасно з нітрофуранами спричиняє зростання токсичності нітрофуранів. Одночасний прийом етанолу з протидіабетичними засобами може спричинити розвиток гіпоглікемічної коми.

Етанол має властивість знижувати ефективність тіаміну. При сумісному прийомі з ацетилсаліциловою кислотою спостерігається підвищення ризику виникнення виразки шлунку при поєднанні.

Спільний прийом зі снодійними препаратами може викликати серйозне утруднення дихання. Також етанол підвищує нейротоксичність пеніцилінів, цефалоспоринів, фторхінолонів, незалежно від того застосовували етанол перорально чи внутрішньовенно.

У педіатрії не застосовують до досягнення 14-річного віку.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Даний препарат протипоказано застосовувати при лікуванні вагітних жінок.

Якщо необхідно проводити прийом препарату в період грудного годування, лактацію призупиняють.

Спосіб застосування та дози

При зовнішньому застосуванні: препарат наноситься на шкіру за допомогою ватних тампонів, серветок, з частотою 1-2 рази на день.

Передозування

Передозування при зовнішньому застосуванні не спостерігалося.

При надмірному пероральному або внутрішньовенному прийомі можливі:

- пригнічення діяльності дихального центру.

- кома (симптоми - холодна липка шкіра, гіперемія обличчя, зниження температури тіла, блювання, мимовільне виділення сечі та калу, звуження зіниць, а при прогресуванні – порушення дихання, ністагм, тахікардія);

- судоми, аспірація блювотними масами, ларингоспазм;

- зупинка дихання внаслідок механічної асфіксії;

- пригнічення серцево-судинної діяльності.

У разі передозування потрібно призначити симптоматичне лікування, промити шлунок, викликати блювоту, дати ентеросорбенти.

Побічні ефекти

Препарат зазвичай добре переноситься при зовнішньому застосуванні, якщо використовується в рекомендованих дозах.

Можливе виникнення:

- подразнення шкіри;

- подразнення слизових оболонок;

- пригнічення центральної нервової системи.

Умови та терміни зберігання

Термін придатності – 4 роки.

Температура зберігання не повинна бути вищою за 25°С.

Протокол лікування

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії