Діоксидин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Діоксидин
Виробник:
Фармак, ПАО, г.Киев, Украина
Діюча речовина:
Диоксидин (Dioxydin)
ATX-класифікація:

J01XX - Прочие антибактериальные средства

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Склад і форма випуску

Діоксидин виробляється у формі мазі для зовнішнього застосування і розчину для ін'єкцій. Основний компонент препарату – гідроксиметилхіноксиліндіоксид.

Показання

Діоксидин застосовується в терапії гнійно-запальних процесів різної локалізації. Його використовують для лікування гнійних плевритів, емпієми плеври, абсцесів легень, циститів, перитонітів, ран із глибокими порожнинами, абсцесу м'яких тканин, флегмон, післяопераційних ран сечовивідних і жовчовивідних шляхів. Крім цього, його застосовують для профілактики розвитку ускладнень після катетеризації сечового міхура.

Протипоказання

Діоксидин не призначають у разі непереносимості гідроксиметилхіноксиліндіоксиду і недостатньої функції надниркових залоз.

Препарат не використовують у терапії жінок, які годують груддю і вагітних, оскільки він має тератогенну, мутагенну та емріотоксичну дію.

У зв'язку з тим, що препарат має виражену мутагенну і токсичну дію, його призначення доцільне тільки в крайніх випадках, коли лікування іншими антибактеріальними засобами виявилося низькоефективним і не дало змоги домогтися отримання необхідного терапевтичного ефекту.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

У зв'язку з тим, що в процесі вивчення було встановлено, що Діоксидин має виражену тератогенну, мутагенну та ембріотоксичну дію, його використання в терапії вагітних та жінок, які годують груддю неприпустиме.

Спосіб застосування та дози

Діоксидин не використовується в педіатричній практиці, оскільки препарат має виражену токсичну дію. Перед початком лікування дорослому хворому обов'язково проводять пробу на переносимість препарату: для цього в порожнину вводять 10 мл 1% розчину. Використання препарату можливе тільки в тому разі, якщо протягом 3 або 6 годин після введення препарату у хворого не виникли запаморочення, лихоманка, підвищення температури тіла. За відсутності реакції починають курсову терапію.

Введення Діоксидину в порожнини проводять за допомогою дренажної трубки, катетера або шприца: хворий отримує 10 - 50 мл 1% розчину. Найвища добова доза препарату 70 мл. Введення препарату здійснюється одноразово або двічі на добу.

Тривалість курсу лікування залежить від тяжкості захворювання та ефективності лікування і може досягати 3 тижнів і більше. У разі необхідності можливе проведення повторного курсу лікування через 30 днів після останнього введення препарату.

При лікуванні тяжких септичних станів Діоксидин вводять внутрішньовенно-крапельно.

Під час лікування гнійних ран, трофічних виразок, опіків, обморожень і гнійних уражень шкіри хворому призначають місцеве нанесення препарату у формі мазі або 0,5 - 1 % розчину Діоксидину.

Передозування

При передозуванні Діоксидину можливий розвиток посилення побічних ефектів. У разі передозування хворому призначають симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Лікування Діоксидином може супроводжуватися виникненням у хворого різноманітних алергічних реакцій, головних болів, ознобу, гіперемії шкірних покривів і диспепсичних розладів.

Умови та терміни зберігання

Діоксидин необхідно зберігати в недоступному для дітей і захищеному від світла місці. Термін придатності лікарського засобу – 2 роки.

Протокол лікування

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії