МоваЯзык

/ Новини здоров'я

Коронавірус і вітамін Д: інфекціоніст – про епідемію і те, як зміцнити імунітет

308.8т
Читати матеріал російською

Коли на Україну чекає пік епідемії COVID-19 і чи загрожує нам друга хвиля захворюваності восени? Чим зумовлені дивні відмінності статистики щодо коронавірусу в Україні від світових показників і наскільки обґрунтовані введені карантинні обмеження? Чи можемо ми хоч якось знизити для себе ризик захворіти на COVID-19 і яку роль у нашій здатності чинити опір новій інфекції відіграє вітамін Д? Про епідемію в Україні та про дивовижні властивості "сонячного вітаміну" OBOZREVATEL поговорив із лікарем-інфекціоністом, професором Вадимом Терешиним.

Скажіть, як, за вашими оцінками, Україна справляється з епідемією коронавірусу? Коли нам варто очікувати піка захворюваності?

– За великим рахунком, зараз всі можливі потенційні хворі або люди в продромальному періоді (відрізок часу між інкубаційним періодом і безпосередньо хворобою. – Ред.) заїхали. Ситуація локалізована. І якщо будуть витримуватися чинні зараз карантинні заходи – пік, думаю, варто очікувати упродовж найближчих двох-трьох тижнів. А далі справа потихеньку йтиме на спад.

Чи вважаєте ви адекватною ту статистику щодо кількості хворих, яка є зараз?

– Ті швидкі тести, які сьогодні існують, вони не завжди дають 100% правильний результат. Наприклад, на п'ятий день захворювання точність експрестестів становить до 50%. На 8-9 – вже під 90-100%. І на офіційну статистику може впливати те, що часто люди, яким роблять швидкі тести, просто не потрапляють в ці 50% – тому статистика трохи нижча, ніж реальна кількість заражених.

Найнадійнішим і найбільш точним методом діагностики є ПЛ-реакція. Але її проведення вимагає часу. Скажімо, якщо забір зробили в Харкові – на підтвердження його повезуть до Києва. А це також час.

А з чим, на вашу думку, може бути пов'язаний той факт, що в Україні співвідношення кількості померлих від коронавірусу і тих, хто одужав, значно відрізняється від того, що ми бачимо в європейських країнах? Донедавна в нас гинуло більше людей, ніж виліковувалося. Чи не може це свідчити про спроби приховати реальне поширення хвороби?

– Ні, не думаю, що хтось щось приховує. Просто ми в цю епідемію увійшли трошки з запізненням – на відміну від тієї ж Італії, Іспанії. Думаю, статистика буде з часом впорядковуватися і ставати більш достовірною. І не буде сильно вже "танцювати" уроздріб з європейською, зі світовою статистикою. Потрібно трохи часу. Тому що ми не досягли ще того піку захворюваності, який фіксується в Європі. І ці відмінності, мені здається, пов'язані саме з цим.

Багато ваших колег переконано, що восени дуже ймовірна друга хвиля захворюваності на COVID-19. Чи поділяєте таку думку?

– Не можу відповісти однозначно. Я передумов для цього не бачу. Якщо зараз ми чітко витримаємо карантин, навіть якщо він буде поступово послаблюватися, але кордони й далі будуть закриті, а переміщення людей – обмежене в межах України – я б не боявся другої хвилі восени.

Ви говорите про карантинні обмеження. Чи не здається вам, що місцями вони трохи надмірні й нелогічні? Хіба, наприклад, людина, яка вийшла на пробіжку в безлюдний парк, більше ризикує заразитися, ніж та, що прийшла за покупками до переповненого супермаркету?

– Я не епідеміолог, а клініцист. Ми долучаємося, коли вже особа захворіла, а ми її лікуємо.

Ці обмежувальні заходи – так, напевно, вони десь занадто посилені. Але мені здається, нам потрібно запастися терпінням, щоб цей період пройти. Те, що зараз видається надмірним, згодом дасть більший результат, ніж якби ми сьогодні-завтра дещо послабили карантин. Тим паче, якщо взяти до уваги імунітет наших громадян. Ви ж знаєте, як у нас дотримуються карантину. Я щодня їду на роботу й бачу: місто як жило, так і продовжує жити своїм життям.

Для мене в цьому плані безумовним прикладом є німці. У мене знайомий живе в Німеччині, він розповідає, що там народ куди більш дисциплінований у дотриманні карантину. Хотілося б більше брати приклад з них, з такої їхньої педантичності, дисципліни.

Тому в моїй родині ми самі себе обмежуємо. Без потреби нікуди не виходимо. Не спілкуємося з друзями, окрім як телефоном. Жодних гостей. Нещодавно в моєї дружини був день народження – ми святкували його у вузькому сімейному колі.

Потрібно просто трошки терпіння. Ми все подолаємо – і далі все буде добре.

Тим, хто живе у приватному секторі, безумовно, легше. Вони хоча б у двір можуть вийти. А ось людям, які мешкають у багатоквартирних будинках, я б рекомендував зайвий раз не виходити на вулицю. Якщо ж вийти необхідно – застосовуйте найсуворіші заходи безпеки, одягайте маски, намагайтеся якомога менше торкатися чогось руками в під'їзді і не чіпати обличчя.

У всьому світі зараз посилено шукають вакцину від коронавірусу нового типу. І по крупинці з'являються якісь рекомендації щодо того, що робити, щоб хоча б теоретично знизити ризик захворіти на COVID-19. Наприклад, нещодавно екскерівник Центру контролю та профілактики захворювань США, доктор Том Фріден висловив цікаву гіпотезу, що одним з факторів, які можуть допомогти людині певною мірою убезпечитися від коронавірусу, може бути вітамін Д – через його сприятливий вплив на імунітет. Чи справді вітамін Д, який ми звикли асоціювати насамперед зі зміцненням кісток, може й імунітет посилювати?

– Так, справді, з 1930-х років основною відомою нам фізіологічною функцією вітаміну Д була його участь у забезпеченні нормального стану кісткової тканини. Дефіцит вітаміну Д міг призводити до серйозних порушень опорно-рухового апарату: у дітей розвивався рахіт, у дорослих – остеопороз.

Але за останні роки було відкрито безліч раніше невідомих функцій цього вітаміну. І одна з них – забезпечення нормальної діяльності системи імунітету.

У який спосіб?

– "Сонячний вітамін" використовують клітини крові – лейкоцити. Саме вони відповідають за вроджений і адаптивний імунітет і допомагають боротися з зовнішніми та внутрішніми загрозами, як-от вірусами, бактеріями, навіть раковими клітинами. На сьогодні відомо, що вітамін Д стимулює вироблення ендогенних антитіл, "внутрішніх антибіотиків", як-от кателіцидин і дефензин, що мають противірусну та антибактеріальну дію.

Можна також сказати, що вітамін Д виступає як комплексний регулятор вродженого і набутого імунітету з унікальною здатністю допомагати підвищувати антибактеріальну і противірусну відповідь організму.

І це дуже важливо у роботі лікаря-інфекціоніста. Практично всі інфекційні захворювання супроводжуються певним імунодефіцитом. Результати останніх фундаментальних клінічних досліджень показали, що хронічні запалення, які виникають на тлі дефіциту вітаміну Д, значно знижують резистентність (опірність. – Ред.) організму до таких захворювань, як туберкульоз, хронічні захворювання легень, різні вірусні захворювання, включно з вірусним гепатитом і гострими респіраторними захворюваннями.

До речі, ми не повинні забувати і про сезонність таких хвороб, як ГРЗ та грип. Саме зниження рівня вітаміну Д через зменшення сонячного світла в зимові місяці пов'язують із підвищенням захворюваності на ці інфекційні недуги. Адже якщо взяти, наприклад, Індію, де сонця багато весь рік – там сезонність грипу або туберкульозу відсутня.

Ви назвали всі захворювання, які супроводжуються дефіцитом вітаміну Д?

– Така кореляція часто зустрічається також в групі герпес-вірусних інфекцій, як-от Епштейн-Барр, цитомегаловірусна інфекція. Ураження організму найпростішими – лямбліями, хламідіями – теж супроводжується зниженням імунітету.

Але найбільш очевидно це у разі з ГРВІ та грипом. Останні дослідження показують стійку кореляцію між низьким рівнем вітаміну Д і сприйнятливістю людей до цих захворювань.

І у своєму інтерв'ю доктор Том Фріден справді дійшов висновку, що більш високий рівень смертності від COVID-19 спостерігався саме серед літніх людей і осіб із хронічними захворюваннями. Вони належали до групи ризику за ослабленою імунною системою. А дефіцит вітаміну Д якраз і є одним з факторів, який послаблює імунітет. І він же, відповідно, може допомогти зміцнити імунну систему. Особливо у людей із таким діагнозом.

Виходить, поповнювати дефіцит вітаміну Д в організмі доцільно не тільки з профілактичною метою, але й тоді, коли людина вже захворіла на будь-яке інфекційне захворювання?

– Здебільшого вітамін Д застосовується з профілактичною метою. І навряд чи хто візьме на себе сміливість стверджувати, що він здатний вилікувати від будь-яких хвороб.

Але є безліч досліджень на користь того, що вживання вітаміну Д допомагає не занедужати.

Наприклад, у Норвегії порівняли сезонність смертей від грипу і пневмонії з рівнем вітаміну Д у плазмі – і встановили, що смертність пов'язана з низьким рівнем вітаміну Д. А в Фінляндії проводили дослідження з залученням 164 молодих військовослужбовців – і дійшли висновку, що вживання вітаміну Д має профілактичний ефект в разі інфекцій дихальних шляхів. В Японії ж проводили дослідження за участю школярів. Їм давали вітамін Д з грудня по березень – і зафіксували, що діти, які вживали цей вітамін, хворіли удвічі менше, ніж їхні однолітки.

Останнє цікаве дослідження проводилося у Великобританії. У ньому брали участь майже 7 тисяч респондентів одного року народження – 1958-го. У цих людей вимірювали рівень вітаміну Д. У результаті вчені встановили практично лінійний зв'язок між рівнем вітаміну Д і сезонними інфекціями, яким ці особи піддавалися. Навіть більше, під час повторного дослідження із залученням цих же людей з'ясувалося, що навіть невелике збільшення концентрації вітаміну Д (в межах 10 одиниць) знижувало ризик розвитку ГРВІ на 7%. Відповідно, підвищення на 20 одиниць призводило до 14% зниження ризику і так далі.

Тож я говорив би про профілактичну дію вітаміну Д. Хоча багато робіт наших українських вчених свідчить про включення вітаміну Д у комплексну терапію певних захворювань, зокрема гепатиту С. Як з'ясувалося, під час хронічного гепатиті С низька концентрація вітаміну Д асоціювалася з більш вираженим ускладненнями для печінки.

Основне джерело надходження вітаміну Д в організм сонячні промені. Чи вистачає сонця в наших широтах, щоб ми могли отримувати достатню кількість цього вітаміну? Чи все-таки варто задуматися про пошук додаткових джерел?

– Справді, ми ставимо питання, наскільки важливо забезпечити організм вітаміном Д в Україні. Моя думка – це надзвичайно важливо! Тому що в нашій країні дефіцит вітаміну Д відчуває 95% населення. Тобто достатній рівень вітаміну зустрічається всього у 5 осіб зі 100. Це дані великого популяційного дослідження, яке проводилося в Україні в 2012 році. Його результати опубліковані, вони є у відкритому доступі.

Причому рівень дефіциту вітаміну Д в нашій країні такий, що, всупереч поширеній думці, достатню кількість цього вітаміну ми не отримуємо навіть влітку, коли сонце начебто найбільш активне. Середній рівень вітаміну Д у нашій країні становить майже 40 наномоль на літр - притім, що організму необхідно практично вдвічі більше.

А чим зумовлена така ситуація?

– Вся річ у тім, що десь приблизно 90% вітаміну Д в організм надходить під дією сонячних променів. Якщо бути більш точним – завдяки потраплянню ультрафіолету типу Б на шкіру. Так ось, за твердженням експертів, особливості географічного розташування України є такими, що інтенсивність ультрафіолету цього типу для синтезу вітаміну Д достатня лише в період з кінця травня до серпня. Навіть більше, важливий навіть час доби. Вітамін Д під впливом ультрафіолету синтезується максимально добре з період з 10 ранку до 15 години дня.

Щоб отримати добову дозу вітаміну Д, людині достатньо у цей період проводити на сонці орієнтовно 15-20 хвилин – без сонцезахисного крему та у відкритому одязі.

Здавалося б, що може бути простіше? Але не в умовах сучасного життя. Адже в робочі дні в цей час більшість з нас перебуває на роботі, в офісі, в транспорті. Крім того, діловий стиль передбачає носіння закритого одягу. До того ж, більшість людей користується сонцезахисним кремом, а він практично на 95% знижує засвоюваність ультрафіолету.

Ну і, нарешті, загазованість атмосфери різними викидами заводів великих міст також виступає, я б сказав, щитом на шляху ультрафіолету. І зводить синтез вітаміну Д в організмі практично нанівець.

І це ж не тільки в Україні так. Дефіцит вітаміну Д фіксується і у більш сонячних та спекотних країнах. Наприклад, в Австралії він зустрічається у третини населення. Це, звичайно, не наші 95%, але теж не мало.

Що з цим робити? Які дози вітаміну Д потрібні організму і де його брати в такому випадку?

– Єдиним способом, на мою думку, в такій ситуації є споживання наявний на сьогодні хороших дієтичних добавок.

А вживаючи певні продукти, ми не зможемо заповнити дефіцит вітаміну Д?

– Це не зовсім так. Справді, є багаті вітаміном Д продукти: масло печінки тріски і палтуса, морські водорості, жирна риба (лососеві, оселедець, сардини, вугор). Трохи менше цього вітаміну міститься в яловивц печінці і жовтках, а також в деяких видах грибів.

За допомогою цих продуктів ми можемо лише підтримувати рівень вітаміну Д у нормі. Але не заповнити дефіцит. Тому що для нашого не надто сонячного регіону добова потреба вітаміну Д становить приблизно 1000-2000 міжнародних одиниць. І щоб задовольнити добову потребу за допомогою одних тільки продуктів, нам довелося би харчуватися, як персонажу одного відомого літературного твору. І щоранку з'їдати, скажімо, пів кіло жирної скумбрії. Або 10 кг сиру. Або 18 яєць. Або кілограм білих грибів. Або випивати майже 20 л незбираного молока...

Зрозуміло, що ніхто цього робити не буде.

Багато терапевтів і дієтологів як варіант пропонують застосування риб'ячого жиру. Але без чіткої стандартизації – незрозуміло, яка доза вітаміну Д там міститься. Та й той, хто хоч раз в житті його пробував і пам'ятає його запах, буде шукати будь-який інший спосіб запастися вітаміном Д, окрім цього.

Тому я і вважаю вживання дієтичних добавок вітаміну Д єдиним способом заповнити його дефіцит в Україні.

На що варто звернути увагу при виборі таких добавок?

– Я звертаю увагу на концентрацію. Достатня концентрація в наших реаліях – щонайменше 2000 міжнародних одиниць. Особисто я щодня вживаю препарат "Декап" – там саме така концентрація.

Водночас вживання подібних добавок вкрай важливе саме в осінньо-зимовий період, в "застудний сезон", коли імунна система схильна до максимальних навантажень. Коли вже стає важко працювати, коли підвищується ризик розвитку ГРВІ та грипу, а потім приєднуються ще такі інфекції як COVID-19 – ми зобов'язані стежити за своїм організмом, за своїм імунітетом.

Як зрозуміти, що тобі точно не вистачає вітаміну Д? Здавати якісь аналізи?

– Зовсім не обов'язково відразу бігти в лабораторію і здавати аналізи. Тим паче, що це коштує грошей. Ми повинні пам'ятати, що такий дефіцит є у 95 осіб зі 100. І симптомами того, що ви входите в цю кількість, є, по-перше, часті застуди. Тому що коли лейкоцитам не вистачає вітаміну Д – вони погано борються з вірусами, з бактеріями. Ще однією суб'єктивною ознакою може бути поганий настрій – адже саме нормальний рівень вітаміну Д безпосередньо впливає на синтез серотоніну, гормону щастя.

Слабкі крихкі кістки, часті хвороби зубів можуть бути ознакою дефіциту вітаміну Д. Навіть біль у м'язах, судоми теж можуть бути симптомом такого дефіциту, адже вітамін Д добре покращує частоту і силу м'язових скорочень...

Також пам'ятайте: важлива не стільки доза вітаміну Д, скільки досягнення і утримання його нормального рівня. Тому деяким групам населення можуть знадобитися більш високі дози. Наприклад, людям з ожирінням, що вживають препарати, які знижують рівень вітаміну Д (глюкокортикоїди), хворим на цукровий діабет або тим, хто вимушено практично не може бувати на сонці. Для цих категорій рекомендовані дози – вище за 5000 міжнародних одиниць.

Тож дотримуємося всіх правил гігієни, дисципліновано самоізолюємося на період карантину, використовуємо профілактику у вигляді вітаміну Д – і переживемо нинішній небезпечний період.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Коронавірус" на сайті "OBOZREVATEL".

1
Коментарі
6
7
Смішно
91
Цікаво
0
Сумно
3
Треш

Блоги медицини