МоваЯзык
Головна Блоги

/ Онкологія

"Біль і страх. Вени горять": як вчасно розпізнати рак

В Україні 35-45% громадян дізнаються про онкологію вже тоді, коли вона перебуває на запущеній стадії.

Причин декілька. Серед них і відсутність національної скринінгової програми, яка дозволила б людям проходити регулярне обстеження. А також завзяте небажання йти в лікарню, поки "не припече". І, звісно ж, відсутність коштів. Детальніше – в матеріалі OBOZREVATEL.

Перший дзвіночок пролунав 20 років тому

14 липня Олена Касьян, відома письменниця, поетеса, автор і виконавець бардівських пісень, померла від раку. Їй було всього 48 років. Про діагноз жінка дізналася, коли шансів видужати вже практично не було.

На її сторінці в "Живому Журналі" досі висить повідомлення про те, що вона важко хвора і збирає гроші на лікування. Якщо клікнути на фото Олени, то можна прочитати її багаторічну історію боротьби з хворобою, яку, на жаль, виявили занадто пізно.

Як зізнавалася письменниця, зо 20 років тому під час обстеження у неї виявили маленьку фіброму в грудях. Тоді лікар заспокоїла пацієнтку, повідомивши, що з таким живе половина жінок.

А навесні 2013 року під час гастролей в Ізраїлі Олена відчула біль у грудях, почала червоніти і набрякати. Після повернення, Касьян звернулася до мамолога. УЗД, пункція, цитологія... І вирок – рак молочної залози 4 ступеня, з метастазами в кісткову систему, черевну порожнину і головний мозок.

Майже до останнього Олена вела свою сторінку в "Живому Журналі". Спочатку вона не зізнавалася в своїй хворобі стороннім людям, усі витрати на себе брала сім'я. Але коли стало не під силу, вона розповіла все і почала вести щось на зразок щоденника.

Останні місяці для Олени були занадто важкі, неможливо без сліз читати ці рядки. Далі від першої особи.

"Я вся набрякаю, ходити не можу, таких не беруть навіть на гемодіаліз"

Тут не буде літературних відступів, детальних розповідей про те, як це – втратити волосся, нігті, зір, координацію, пам'ять, здатність виступати, грати на гітарі, можливості переміщатися... Що таке побічні ефекти хімії і опромінення, біль і страх, нудота і безсоння, ломки і тремор, як горять вени і нікуди встромляти систему для крапельниці...

Ідеш містом, вітер у волоссі, сонце у вітринах. На тобі лляні штани, легка блузка, чорні окуляри. У тебе цілком впевнена хода. Намагаєшся тримати рівновагу, ні про що не думати, не бачити своє відображення у вітринах, не прислухатися до болю в ногах, голові, спині... Просто дивитися, просто дихати. І в якийсь момент тобі здається, що нічого не змінилося – ти все та ж. Що ці 5 років тебе не покалічили, що не вичавили всі сили, не вирізали частину органів, не обплели метастазами, не спалили твої вени.

Це було написано Оленою в травні минулого року.

Я все тупцюю, тупцюю (подумки), і не знаю, як вам написати, що у мене відбувається. І брехати не хочеться, і писати, як є... Якби в цій ситуації я не була впертим оптимістом, написала б, що повільно вмираю. Але я живу, і маю намір робити це ще довго!

Був консиліум. Сказали продовжувати капати підтримку. Ніякої хімії. Кажуть, вони не мають права. У нинішній ситуації одне введення Кадсили може мене вбити. Тільки паліатив. А там – скільки протягну...

Якщо станеться диво і всі аналізи прийдуть у норму, а загальне самопочуття поліпшиться кардинально, то може постати питання про подальше лікування.

Але треба розуміти, що у мене рецидив, і стан погіршується. Множаться метастази в печінці, черевній порожнині, в м'язах і шкірі. Ниркова недостатність (стоять стенти в обох нирках), в животі набирається рідина. З легень теж зливають рідину раз у тиждень (по 1,5-2 літра), інакше я задихаюся. Є рідина в перикарді серця (що не йде йому на користь). Я зараз майже не ходжу, у мене сильні набряки. І після операції я з місяць пролежала, м'язи майже не працювали. Сьогодні Катя мене возила на аналізи. Я впала, виходячи з машини, ноги не тримають.

Буду гризти цю реальність до останнього! Я вірю в дива, в свою силу духу, в Божу милість, у вашу любов і підтримку, в життя і його міць... Я знаю, що шанс є, є, є!

Це писала Олена 7 червня, до смерті залишалося трохи більше місяця.

Справи мої невеселі. Сьогодні півдня провели в лікарні. Була довга розмова з провідним онкологом клініки, консиліум із моїми лікарями, завідуючою, начмедом... Ні про яку хімію або таргетні препарати більше не йдеться, в принципі. Жодного вливання я не перенесу.

Мені будуть ставити крапельниці вдома з різними підтримуючими сумішами і препаратами. Це чистий паліатив – підтримати, наскільки можна, якість життя. Лікування більше не буде. Тепер, скільки Бог дасть і організм витримає. Далі все невесело – знеболювальні за потребою, потім наркотики... Звичайна історія. Це може бути тиждень, місяць, півроку, ніхто не знає.

Лікарі кажуть, хто б які дива мені зараз не пропонував (вакцини, імунотерапії, моноклональні тіла, чарівні препарати) – це профанація і викачування грошей. У моєму випадку ефект від таких речей буде короткочасний (ну максимум тиждень) і неефективний.

Крім основної проблеми (велике метастазування і рідина в усіх порожнинах), у мене серйозна ниркова недостатність. Я вся набрякаю моторошно. Ходити майже не можу. Але кажуть, що таких не беруть навіть на гемодіаліз. Так що ось, якось так...

Не сумую. До всього готова. Борюся до останнього, і буду робити все, що в моїх силах.

Про це повідомила Олена 10 червня.

Хлоп'ята мої дорогі, у мене все погано. Настільки, що лікар сказала зателефонувати і написати всім, кому я хочу, щоб сказати все важливе. Бо невідомо, скільки все це ще може тривати... Запис від 3 липня.

Як виявити хворобу на ранній стадії

Смерть молодої жінки викликала дискусію в соцмережах про те, що ми занадто пізно помічаємо ознаки серйозної хвороби. А до лікарів йдемо вже тоді, коли недугу перемогти не можна.

За словами завідуючої відділенням малоінвазивної хірургії Київського міського клінічного онкоцентру Катерини Харченко, зараз запущені стадії раку виявляють у 35-45% випадках. І лише тому, що багато українців не звикли проходити медичні огляди.

"Запущені стадії раку в нашій країні сьогодні виявляються приблизно в 35-45%, тобто у 35-45 чоловік зі 100 рак діагностується на 3-4 стадії! Однією із причин цього є пізнє виявлення хвороби. І хоч сьогодні лікарі повсюдно пропагують регулярні планові огляди у відповідних фахівців.. Але на жаль...", - розповіла онколог у себе на сторінці в соціальній мережі.

Онколог Антон Шкіряк зазначає, що досі в Україні відсутня реальна скринінгова національна програма.

"У нас немає держпрограми, яка наказувала б кожному українцю в певний час обов'язково пройти консультацію у сімейного лікаря, і якщо потрібно – у вузького фахівця, наприклад, онколога", – пояснив він OBOZREVATEL.

Дивіться відео на тему:

За його словами, є два типи раннього виявлення хвороби.

"Перший – це скринінг. Онкологічний скринінг включає в себе: клінічний огляд, аналіз крові, враховуючи онкомаркери, інструментальні обстеження (УЗД, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія, гастроскопія, колоноскопія). У жінок додатково – мамографія і кольпоскопія, бо за раком молочної залози та шийки матки ми, на жаль, "лідери" в Європі", – каже Шкіряк.

Професор, завкафедрою онкології Національного медичного університету Валерій Чешук розповів, що в Україні найчастіше зустрічаються такі види онкології: рак легенів, рак молочної залози, яєчників і шийки матки у жінок, рак передміхурової залози у чоловіків, також рак товстої прямої кишки.

І щодо кожного з них розписані методи ранньої діагностики. Тому кожен українець може сам їх пройти. Головне – не відкладати.

"Що стосується легенів, то раз на рік або три роки потрібно проходити комп'ютерну діагностику (КТ) грудної клітини. Не всім, а наприклад, курцям, які викурюють пачку і більше сигарет на день. Також тим, хто працює на шкідливому виробництві або живе в екологічно забруднених районах", – зазначив у розмові з OBOZREVATEL Валерій Чешук.

Жінкам професор радить раз на рік обов'язково відвідувати гінеколога, щоб пройти огляд і здати спеціальний мазок. Після 50 років жінки обов'язково раз на рік повинні робити мамографію, а до 50 років – УЗД. Також можна здати кров на спеціальний онкомаркер яєчників, він виявить хворобу на ранній стадії.

Чоловікам, особливо після 50 років, потрібно раз на рік бувати в уролога. "Простата підступна, там може утворитися маленька пухлина, яка одразу дає метастази", – уточнює Валерій Чешук. Також варто здати аналіз крові на онкомаркер раку передміхурової залози. Він досить інформативний.

Що стосується раку товстої кишки, то також раз на рік кожен повинен здати аналіз калу на приховану кров: "Якщо в кишечнику є пухлина, то її епітелій пошкоджений і виділяється кров. Під час аналізу це одразу можна виявити".

Професор Валерій Чешук каже, що не варто побоюватися комп'ютерної діагностики та мамографії: "Це раніше були старі апарати, які давали велике навантаження, і вони могли викликати онкологію. Зараз апарати вже сучасні, вони безпечніші, ніж флюорографія".

Що стосується онкомаркерів, то вони ефективно виявляють хворобу на ранній стадії в разі раку яєчників у жінок і раку передміхурової залози. А, наприклад, рак молочної залози на ранніх стадіях онкомаркер не виявить. Тому тут найефективніший метод – мамографія, причому регулярна, раз на рік.

Ти ще не читаєш наш Telegram? А даремно! Підписуйся

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "OBOZREVATEL".

2
Коментарі
3
0
Смішно
13
Цікаво
110
Сумно
4
Треш

Блоги медицини