Відео дня
Українців труять "наколотим" м'ясом
Всім відомо, що вирощування худоби на м'ясних і молочних фермах тісно пов'язане з фармацевтикою. Ветеринарія давно і успішно користується благами фармацевтики в прагненні здешевити і прискорити вирощування м'ясної продукції.
Про те, чому застосування українськими сільгоспвиробниками антибіотиків під час вирощування худоби — небезпечне для здоров'я людини і які можуть бути наслідки, — читайте в сьогоднішній статті "Обозреватель. МедОбоз".
Українські сільгоспвиробники масово застосовують антибіотики
Антибактеріальні препарати активно застосовують у ветеринарії не лише тоді, коли тварина захворіла, а й просто для вирощування. Саме тому на наших столах масово є телятина, свинина та курятина з високим вмістом антибіотиків.
Зокрема, у ветеринарії і під час лікування людини застосовують:
- бензатину бензилпенициллин.
Читайте: Не тільки м'ясо: яка вулична їжа несе смертельну небезпеку
Ці препарати, зокрема, пеніцилін, на третину прискорюють ріст тварини.
Однак небезпека в тому, що в нашій країні не регулюється: які антибіотики можна давати тваринам, а які — тільки людям. І вітчизняні підприємці цим активно користуються, адже подібні ліки для тварин коштують дорожче.
До чого це може призвести?
Резистентність до антибіотиків — новий ворог цивілізації
Відкриття потужного антибактеріального ефекту пеніцилінів на початку 20 століття встигло врятувати, без перебільшення, не один мільйон життів. Якщо раніше запалення легенів було практично смертним вироком, то сьогодні цей діагноз зазвичай означає лише втрату декількох тижнів часу.
Однак згодом з'ясувалося, що бактерії навчилися "звикати" до зустрічі застосування антибактеріальних препаратів. І хоча існують різні групи антибіотиків, згодом лікарі зрозуміли — зловживати їх призначенням не слід. Ось чому, якщо раніше препарати цієї групи застосовували навіть для лікування простих запалень горла, то сьогодні антибіотики призначають лише в разі важких бактеріальних інфекцій. Адже звикання бактерій до антибіотиків (антибіотикорезистентність) загрожує тим, що ця потужна зброя може виявитися марною у найнебезпечніший момент — під час хірургічних операцій, важких травм та хвороб, викликаних патологічними бактеріями.
Явище антибіотикорезистентності стало настільки поширеним і небезпечним, що Всесвітня організація охорони здоров'я регулярно публікує список бактерій, для боротьби з якими потрібне термінове винайденнянових антибіотиків.
Зокрема, такі препарати необхідні для боротьби з деякими видами збудників сальмонельозу, туберкульозу, стафілокока, хламідіозу, інших видів інфекцій.
Ветеринари цивілізованих країн не застосовують людські антибіотики тваринам
У цивілізованих країнах, таких як США, Канада, країни Європи, цю проблему підняли давно.
Першою країною, в якій розгледіли насування загрози, стала Великобританія, уряд якої ще в 1971-му році заборонив використовувати антибіотики, що застосовуються для лікування людини, як кормових.
Так само вчинили Швеція (1986 рік) і Данія (1998). У 2000-му році аналогічну рекомендацію випустила ВООЗ, і нарешті, в 2006-му році Євросоюз заявив про відмову від застосування кормових антибіотиків у тваринництві (крім застосування для лікування тварин).
Яка ситуація зі звиканням до антибіотиків в Україні?
Наша країна не входить до числа передових в області боротьби з резистентністю до антибіотиків. Відсутність жорсткого виконання протоколів лікування, безконтрольний і безрецептурний продаж антибіотиків в аптеках, повна відсутність контролю за їхнім застосуванням у тваринництві — всі перераховані чинники призводять до того, що, можливо, незабаром українцям не буде чим лікувати туберкульоз або запалення легенів.
Щорічно в Україні нараховується до 100 дитячих смертей від пневмонії, викликаних відсутністю ефективних антибіотиків — діток просто немає чим лікувати. Ми вже достатньо освічені для того, щоб знати: не варто лікувати антибіотиками просту застуду — інакше може розвинутися звикання до антибіотиків. Однак всі ці знання ні до чого, адже ми щодня, або й по днкілька разів на день харчуємося м'ясом, яке містить антибіотики.
Держспоживслужба веде перелік, у якому є 30 антибіотиків із зазначеними граничними концентраціями для застосування у тваринництві. Однак перевірки на вміст кількості антибіотиків не обов'язкові, чим і користуються сільгоспвиробники. Якщо перевірки зрідка й проводять — їхні результати є секретом. Якщо виробник перевищить норму, то партію м'яса вилучать із обігу, а виробник заплатить невеликий штраф, і на цьому — все.
Тому українці продовжують труїтися наколотим антибіотиками м'ясом тварин.
Єдина цінна порада, яку нам дали експерти: зливати першу воду з м'ясного бульйону, а також уникати поїдання шкірок тварин — у них концентрація шкідливих речовин наййвища.
