МоваЯзык

/ Новини здоров'я

Дефіцит йоду може призвести до пошкодження мозку, але цьому легко запобігти

82.7т
Читати матеріал російською

Затримка росту, проблеми з навчанням, порушення метаболізму і хворобливість – все це може бути наслідком дефіциту йоду в організмі дитини. Нестача цього мікроелементу призводить до порушення роботи щитоподібної залози і може суттєво впливати на розвиток дитячого організму. Але є й хороша новина: більшість згаданих проблем можна нейтралізувати, забезпечивши дитину належною кількістю йоду.

Про те, навіщо нашим дітям потрібен йод, чим небезпечний дефіцит цього мікроелементу і головне – як уникнути можливих проблем і виростити здорових та успішних нащадків, OBOZREVATEL розпитав у доктора медичних наук, професора кафедри педіатрії №1 та неонатології Харківського національного медичного університету Тетяни Чайченко.

– Тетяно Валеріївно, наскільки гостро стоїть проблема йододефіциту в Україні? Зокрема, для українських дітей?

– Проблема йододефіциту існує не лише в нашій країні, а й по всьому світові. Для неї характерне хвилеподібне поширення: вона то загострюється, то дещо послаблюється. І вже не один рік вирішенням проблеми дефіциту йоду у різних країнах світу у межах своїх компетенцій опікуються ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров’я. Було також створено окрему організацію – Міжнародну раду з контролю йододефіцитних захворювань (ICCIDD GN), яка займається організаційними аспектами вирішення проблеми, аналізує ефективність заходів, які вживаються задля її ліквідації, і взагалі опікується ситуацією з забезпеченням людства достатньою кількістю йоду.

Так, якщо в 2003 році дефіцит йоду фіксувався у 54 країнах, в 2007-му – у 47, то в 2019 році кількість країн, населення яких потерпає від йододефіциту і спровокованих ним захворювань, вже скоротилося до 23 країн. Водночас у третині європейських країн дефіцит йоду досі повністю не подолано. До переліку цих країн входить і Україна.

Поширення йододефіциту в Україні неоднорідне. Держава у нас велика, за територією – найбільша в Європі. Різні регіони мають різну ситуацію з йодозабезпеченням, що залежить від цілої сукупності чинників: різний ландшафт, різний рівень індустріалізації, певні екологічні проблеми і так далі. Тож проблема існує. І її нам все більше доводиться вирішувати. Лікарі і батьки мають бути достатньо обізнані та брати на себе відповідальність щодо майбутнього.

– Ви згадали про важливість ознайомлення людей з проблемою. Наразі, за вашими спостереженнями, наскільки українці взагалі усвідомлюють, що проблема з забезпеченням йоду існує і з нею треба щось робити?

– Мені здається, все ж таки не до кінця усвідомлюють. Я можу про це говорити на основі наших досліджень, нашої клінічної практики. Наразі у ХНМУ завершено масштабне дослідження, що стосувалося харчових практик. Ми вивчали, як діти та їхні батьки харчуються, наскільки вони усвідомлюють важливість правильного харчування. І прийшли до висновку, що люди не дуже свідомі стосовно проблем, асоційованих із неправильним харчуванням. Не в останню чергу тому, що вони не настільки гострі для них персонально. Вони не болять їм так, як, скажімо, ціла низка медичних та соціальних проблем, вирішувати які вкрай необхідно тут і зараз.

Ми з’ясували, що першочерговий фактор, що впливає на вибір їжі школярами – це сімейні традиції харчування. Не інформація з реклами, школи, телебачення або інтернет, а саме родинні звички на 50-70% формують навички харчування у дітей. І усвідомлюючи, які тренди у харчуванні існують в українському суспільстві, ми, за допомогою ефективних просвітницьких технологій, маємо шанс змінити ситуацію і навчити українців харчуватися правильно. Це тривалий, але досить реальний шлях до оздоровлення нації.

– Давайте спробуємо зрушити ситуацію з мертвої точки прямо зараз – настільки, наскільки ми з вами можемо це зробити. І розкажемо батькам, чому йод настільки важливий для здоров’я їхніх дітей.

– Йод – це мікроелемент, який потрапляє до організму людини виключно через шлунково-кишковий тракт. Не через вуха, не через шкіру, а лише з їжі. Зі шлунку частина спожитого йоду через кровообіг потрапляє до щитоподібної залози. Ця залоза його "всмоктує", певним чином перетворює і виробляє дуже важливі для нормального функціонування організму людини тиреоїдні гормони. Без йоду ці гормони у достатній кількості не вироблятимуться. А нестача чи надлишок гормонів щитоподібної залози вдарить абсолютно по всіх органах, тканинах організму, по обміну речовин і, насамперед, по центральній нервовій системі.

– У чому це проявляється на видимому рівні? Чи можуть батьки зрозуміти, що є проблема з йодним забезпеченням, з роботою щитоподібної залози, з рівнем тиреоїдних гормонів з певних особливостей поведінки дитини, її успішності у навчанні, захворювань, на які дитина частіше починає хворіти? Іншими словами: чим загрожує нашим дітям дефіцит йоду – не колись гіпотетично у далекому майбутньому, а тут і зараз?

– Перелік наслідків насправді вражаючий. Будь-хто, хто цікавиться цією темою, може зайти на вебсайт ВООЗ. Там є сторінка, присвячена дефіциту йоду – всіма офіційними для цієї організації мовами. Там описано можливі наслідки нестачі йоду в організмі. І представлено ключову, як на мене, фразу про те, що дефіцит йоду – це найпоширеніша у світі проблема, яка може призводити до пошкодження мозку, але водночас вона досить легко вирішується.

Дитина може народитися уже з ознаками дефіциту йоду. І якщо з проблемою не почати боротися одразу після народження немовляти, то вже за кілька місяців відновити стан нервової системи просто буде неможливо. Саме тому у нашій країні, як і в багатьох розвинутих країнах світу, проводиться неонатальний скринінг на вроджений гіпотиреоз – недостатність функції щитоподібної залози. Кожна новонароджена дитинка проходить такий скринінг. У неї добирається невеличка кількість крові – і за певними показниками медики встановлюють, має вона вроджений гіпотиреоз, чи ні. Для чого це необхідно? Щоб ми не згаяли дорогоцінний час.

І ми наразі маємо велику кількість дітей, які народилися з такою проблемою, але вони, завдяки вчасно розпочатому лікуванню, аж ніяк не відрізняються від своїх однолітків за рівнем фізичного чи інтелектуального розвитку. Завдяки цьому скринінгу було зведено нанівець кількість дітей з суттєвими ментальними проблемами, зумовленими дефіцитом роботи щитоподібної залози. Хоча 70 років тому, до того, як такий скринінг був запропонований і почав набувати поширення, це була велика проблема – для багатьох країн світу.

– Яких саме наслідків дозволяє уникнути цей скринінг? Чим небезпечний дефіцит йоду для дітей?

– Спровоковані йододефіцитом проблеми можуть бути різноманітними. І вони нерозривно пов’язані з віком дитини. Нестача йоду у новонародженого і впродовж першого року життя дитини загрожує не тільки ментальними недоліками, а й порушенням фізичного розвитку. Тіло такої дитини розвиватиметься неправильно.

Якщо ж дитина під час внутрішньоутробного розвитку йод отримувала в достатній кількості, і потерпає від дефіциту цього мікроелементу вже після народження – з високою долею ймовірності, такі немовлята будуть дуже неспокійними. Батьки таких діток збиваються з ніг, відвідуючи різних фахівців, і не можуть зрозуміти, в чому причина такої ситуації.

У дітей шкільного віку набутий дефіцит йоду проявляється у проблемах зі зростом та у труднощах у навчанні. Проблеми у навчанні – тривожний дзвіночок, що може вказувати на нестачу йоду в організмі дитини.

Підлітки, зокрема, дівчатка, які мають низький рівень забезпечення йоду із зниженою функцією щитовидної залози, часто зіштовхуються з проблемами у зовнішності. Крихкі, ламкі нігті, ослаблене волосся. По цих ознаках нарівні з труднощами у навчанні можна запідозрити можливі проблеми з йодозабезпеченням. Якщо дефіцит не у тяжкій формі, безумовно.

На що ще можуть звернути увагу батьки? На появу зобу або "товстої шиї", як це називають у народі. З цією проблемою батьки йдуть не до ендокринолога, а до педіатра, до сімейного лікаря. А вже лікар направляє їх на обстеження щитоподібної залози. І у разі, якщо вона збільшена – до ендокринолога, який більш фахово може оцінити, чи нормально працює щитоподібна залоза, чи це збільшення пов’язане виключно з йододефіцитним станом. До речі, у дівчаток-підлітків внаслідок дефіциту йоду можуть виникнути проблеми зі становленням менструальної функції.

– А чи може це згодом вилитися у порушення репродуктивної функції загалом?

– Звичайно. Українці часто сподіваються, що "воно переросте", минеться саме по собі. Але якщо проблемою не займатися, вона дійсно може призвести до порушення репродуктивної функції аж до можливого безпліддя у майбутньому та цілого спектру інших розладів. Зокрема, як я вже казала, і до розумових.

Діти, що потерпають від йододефіциту, не можуть нормально навчатися. Стаючи дорослими і не вирішивши проблему, вони не можуть адекватно працювати. Усе починається з дитинства. Труднощі у навчанні, у набутті якихось навичок, певна розбалансованість поведінки, дратівливість, проблеми зі зростом, зі становленням тілобудови людини – все це може бути наслідком йододефіциту. Нестача цього мікроелементу непомітно, але неухильно погіршує якість життя спочатку дитини, а згодом і дорослої людини.

Ба більше, у популяціях, що зіштовхуються з проблемою дефіциту йоду, навіть певні захворювання протікають інакше. Оскільки йододефіцит призводить до зниження функцій щитоподібної залози, його наслідком можуть бути різні анемії, порушення всмоктування у кишківнику, тобто, певні проблеми з перетравлюванням їжі… Це – "сніговий ком", де одне чіпляє інше. Саме тому одні і ті ж захворювання у людей, що живуть у йододефіцитній зоні і у тих, хто мешкає в регіоні з нормальним йодним забезпеченням, можуть мати різний перебіг.

– Ви згадували, що навіть в Україні рівень дефіциту йоду різниться залежно від регіону. Від якихось інших чинників, окрім територіальних, це залежить? Приміром, від матеріальної забезпеченості? Якщо, скажімо, людина через низький рівень доходів не може собі дозволити регулярно споживати морську рибу?

– Цікаве запитання. Йод дійсно потрапляє в наш організм лише через продукти харчування, які містять цей мікроелемент. Але це не тільки морепродукти. Окрім тієї ж морської риби, йод містять молочні продукти, деякі фрукти та овочі.

Водночас на вміст йоду в цих продуктах прямо впливає цілий перелік різних чинників. Наприклад, індустріалізація. Різні види морської риби дійсно можуть містити від незначних до суттєвих концентрацій цього мікроелементу. Аж до того, що всього у 100 г певних видів риби може міститися добова норма йоду. Звучить непогано, правда ж? Але лише доти, доки ми не візьмемо до уваги той факт, що моря наразі досить забруднені. А рівень забруднення прямо впливає на вміст йоду в морепродуктах.

Схожа ситуація – і з фруктами, овочами та молокопродуктами. Їх насиченість йодом напряму залежить від активної меліорації земель. На території України є землі, де йоду немає взагалі. Він повністю вимитий. Зокрема, це стосується гірських регіонів, де цей процес зумовлений дощами та повенями. Відтак люди, що проживають у західних регіонах нашої країни – за замовчуванням входять до групи ризику.

Ще один чинник – активне використання хімікатів у сільському господарстві. У сучасному сільському господарстві вони використовуються практично всюди. А відтак, у сукупності з іншими чинниками, це призводить до певних дисбалансів, зокрема, і в забезпеченості йодом. І це стосується не лише фруктів та овочів, а й молокопродуктів. Адже ті ж корови харчуються тим, що росте на бідному на йод грунті.

Крім того, синтетичні добрива на основі сірки і фосфору збіднюють ґрунт на вміст селену.

А Україна, як континентальна країна, розташована, на жаль, у зоні дефіциту не тільки йоду в грунті, а й селену. Селен є не менш важливим мікроелементом для нормального функціонування щитоподібної залози. Він бере активну участь у процесах синтезу й активації її гормонів.

Ба більше, певна залежність існує також між забезпеченістю мікроелементами і порою року. Зокрема, було встановлено, що у молоці тварин, контент йоду взимку вищий, ніж влітку. Деякі дослідження показали, що забезпеченість йодом у школярів напряму корелює не тільки з тим, як вони споживають молоко, а й із порою року, а саме – в теплу пору року проблема йододефіциту за замовчуванням стоїть гостріше.

– А якщо взяти якийсь усереднений показник, умовно кажучи – чи достатньо батькам сподіватися на те, що їхні діти отримають необхідну кількість йоду з продуктами харчування? Чи все ж таки ви би радили їм задуматися про введення в раціон якихось препаратів йоду, аби точно існуючий дефіцит покрити і уникнути його можливих наслідків?

– В ідеальному суспільстві я би всіх закликала: давайте нарешті почнемо харчуватися правильно. Але ми живемо не в ідеальному суспільстві, де є моменти, які досить складно змінити.

Поясню, що маю на увазі. Згідно з рекомендаціями ЮНІСЕФ та ВООЗ, дитина 6-12 років має споживати не менше 120 мкг йоду на добу. Така кількість цього мікроелементу може міститися, наприклад, у 240 г різної риби, або в літрі молока, або в 300-500 г сиру (залежно від сорту), або в 300-600 г овочів. Або, приміром, у кілограмі горіхів.

Але чи реально вживати таку кількість перерахованих продуктів? Під час проведеного нами дослідження понад 30% опитаних зізналися, що не можуть споживати рибу та інші морепродукти регулярно через низький рівень статків.

Отже, якщо на одній чаші терезів лежить проблема, яка наразі не болить, а на іншій – питання фінансів, переважна більшість українців ухвалюватиме рішення щодо питань харчування, виходячи з фінансової складової... А відтак, зважаючи на вміст власних кишень, вони просто не зможуть споживати рибу та морепродукти у кількості, яка би дозволила уникнути йододефіциту.

З молоком поки в Україні все гаразд, молоко українці все-таки вживають достатньо активно. Але чи достатньо того молока, аби покрити дефіцит йоду в дітей, що живуть в йододефіцитних регіонах? Не впевнена, адже для цього необхідно проводити окремі дослідження, які враховуватимуть йодизацію почви, рослин та, врешті, молока.

З метою вирішення проблеми йододефіциту в 1993 році ВООЗ та ООН запропонували та впровадили універсальну йодизацію солі. Але на практиці далеко не всі споживають йодовану сіль. Для когось це дуже дорого. Для когось – недостатньо смачно. Людям з високим артеріальним тиском вживання солі взагалі рекомендовано обмежити. До того ж, ефективна йодована сіль лише при підсолюванні готових страв. При термічній обробці вона втрачає свої властивості.

У такій ситуації споживання спеціальних йодовмісних препаратів може стати шляхом ефективної профілактики та корекції йододефіціту.

– Щодо дозування – є якась верхня межа? Чи передозування йодом можливе?

– Всього має бути стільки, скільки треба. Надмірне споживання йоду може заблокувати функцію щитоподібної залози. Передозування також можливе, якщо людина вживає певні медикаментозні препарати, що містять йод. Отже, у кожному випадку необхідно проконсультуватися з лікарем. І впевнитися у тому, чи дійсно проблеми із здоров’ям і самопочуттям пов’язані саме з нестачею йоду, перевірити, чи нормально функціонує щитоподібна залоза. Неправильно орієнтуватися на принцип "давайте їсти якомога більше всього, що містить йод та харчові добавки, що містять якісь мікроелементи або їх комплекси".

Дуже важливо проконсультуватися з лікарем, який допоможе обрати йодовмісні препарати відповідно до потреб певного віку. Те, що наразі ми в Україні маємо відповідні зареєстровані комплекси, такі як комбінації йоду та селену, мені здається дуже позитивним моментом.

– Дитячий вік у нас починається з моменту народження і аж до повноліття, до 18 років. Для дітей та підлітків цього вікового діапазону дозування різняться?

– Безумовно. Свої рекомендовані дозування є для вікової групи від 0 до 5-ти – 90 мкг, від 6 до 12-ти – 120 мкг. Для дітей старше 12 років добова доза йоду може відповідати потребам дорослої людини і складає 150 мкг на добу.

Але є ще одна група ризику, яка має значно вищу потребу у забезпеченні йодом. Вагітні жінки та мами, що вигодовують дитину груддю. Вони на добу мають споживати майже вдвічі більшу від "дорослої" дозу йоду – близько 250 мкг. Це необхідно для ефективного попередження дефіциту йоду впродовж внутрішньоутробного розвитку, оскільки найстрашніші наслідки може мати саме йодне "голодування" до моменту народження, коли відбуваються усі процеси формування. І саме це ми маємо попередити.

Тому ми, лікарі, маємо розповідати вагітним жінкам про важливість достатнього забезпечення йодом впродовж вагітності та грудного вигодовування. Адже для нормального розвитку дитина повинна мати нормальну функцію щитоподібної залози. В іншому разі, навіть якщо маля і не розвинуло тяжку клініку порушень центральної нервової системи, може страждати в подальшому від зниження інтелекту. Існує маса досліджень, які підтверджують: коефіцієнт інтелекту у дітей, що потерпали від дефіциту йоду, зокрема, до народження, був нижчим, ніж у тих малюків, які йод отримували у достатній кількості. До того ж є наукові дані про те, що такі стани, як синдром дефіциту уваги з гіперактивністю мають зв’язок з йододефіцитними станами на певних етапах розвитку дитини.

– Якщо ми говоримо про те, що без додаткових препаратів йоду забезпечити своїх дітей цим мікроелементом нам буде складно – вживати ці препарати треба постійно чи, можливо, певними курсами?

– Це питання і просте, і складне водночас. Ми всі маємо індивідуальні обставини. Комусь достатньо дбати про додаткові джерела надходження йоду лише в періоди найбільшого навантаження на організм. Для інших, наприклад, мешканців регіонів із вираженим дефіцитом йоду, суплементація потрібна постійно. Різного роду дієти чи вегетаріанство – це ще один чинник, що може до певної міри лімітувати споживання йоду і стати такою індивідуальною обставиною для певних рекомендацій.

Тому вирішувати, вживати чи не вживати додаткові препарати йоду я би рекомендувала виключно після консультації з лікарем і врахування разом з ним всіх індивідуальних моментів. Саме лікар має визначити дозування – і призначити безпечні препарати для замісного споживання йоду, а також визначити тривалість їх використання.

Населення має бути обізнане про існування проблеми йододефіциту, про методи її профілактики. Необхідним є розуміння того, що дефіцит йоду є підґрунтям неадекватного розвитку дитини та її подальшої соціалізації. Люди мають знати, що з цього приводу треба звертатися до лікаря, який надасть кваліфіковані поради.

Ми в Telegram! Підписуйся! Читай тільки найкраще!

Читайте всі новини по темі "здоров'я новонародженого" на сайті "OBOZREVATEL".

Автор
0
Коментарі
163
138
Смішно
3
Цікаво
1
Сумно
3
Треш

Блоги медицини