Психологія немовлячого періоду

Дитина, з*явившись на світ, сповіщає про це оточуючих своїм криком. Це перший критичний період розвитку дитини - період новонародженості. Психоаналітики говорять, що перша травма, яку переживає дитина, але вона настільки сильна, що все наступне життя людини проходить під знаком цієї травми.

Не драматизуючи цієї події, все ж таки зазначу, що процес народження - тяжкий, переломний, критичний момент у житті дитини.

Народжуючись, дитина фізично відокремлюється від матері. Вона потрапляє в зовсім інші умови: холод, яскрава освітленість, повітряне середовище, яке вимагає іншого типу дихання, необхідність зміни харчування.

Криза новонародженості - проміжний період між утробним (пренатальним) та позаутробним (постнатальним) способом життя. Коди б поруч з новонародженою дитиною не було дорослої людини, то через кілька годин вона б загинула. У перші кілька днів постнатального періоду вона, дитина, ніби робить крок назад у своєму фізичному розвитку, втрачає у вазі. "Ніколилюдина не стоїть так близько до смерті, - писав П.П. Блонський, - яу у години народження".

Видео дня

Відразу ж після народження вмикаються безумовні рефлекси, що забезпечують роботу основних систем організму (дихання, кровообігу та ін.). Крім них, у новонародженого можна виявити захисні (тобто спрямовані на обмеження дії окремих подразників або на цілковите відчуження від них), орієнтувальні (спря­мовані на забезпечення взаємодії з окремими подразниками, зокрема, пов\'язаними з харчуванням) та деякі інші рефлекси.

Власне, новонародженість є тим періодом у житті людини, коли ще можна спостерігати у "чистому вигляді вроджені, інстинктивні форми поведінки, спрямовані на задоволення органічних потреб людини (у кисні, їжі, теплі тощо).

Поступово на появу дорослого у дитини виробляється специфічна емоційно-рухова реакція ("комплекс пожвавлення " (Н. Фігурі, М. Денисова)), яку вважають початком другої фази розвитку немовляти. Дитина вже спроможна зосереджуватись на об\'єктах зовнішнього світу, у неї з\'явилася вибіркова емоційна спрямованість на людей, вона освоїла деякі засоби спілкування з ними.

Комплекс пожвавлення — специфічне психічне новоутворення, що слугує межею критичного періоду новонародженості, а час його появи є основним критерієм нормальності психічного розвитку дитини. Комплекс пожвавлення виявляється загальним моторним збудженням при наближенні дорослого. Дитина лементує, плаче, щоб звернути на себе увагу, вокалізує під час спілкування з мамою, посміхається їй.

Комплекс пожвавлення раніше з\'являється у тих дітей, чиї матері не лише задовольняють органічні потреби дитини (вчасно годують, змінюють пелюшки тощо), а й спілкуються, граються з нею.