Видео дня
Ознайомлення молодших школярів з художніми творами
Молодші школярі більш зосереджено, уважно, ніж раніше, слухають літературні твори, більш емоційно сприймають їх, вміють співпереживати, співчувати, позитивно оцінювати добро і засуджувати зло.
У дітей розвивається поетичний слух, вони не тільки помічають зображувально-виражальні засоби в казках, оповіданнях, віршах, але і вміють пояснити їх необхідність в даному жанрі, розуміють і пояснюють жанрову своєрідність. У дітей з'являються стійкі переваги жанру літературних творів, конкретного виду художньо-мовленнєвої діяльності: слухання віршів, розповідання казок тощо. Розвиваються художньо-творчі здібності: діти самі придумують загадки, складають казки за аналогією з відомими сюжетами, придумують вірші. З'являється оцінювальне ставлення до творчих проявів і діяльності однолітків: діти відзначають, хто краще придумав, розповів, прочитав напам'ять.
Основними формами організації художньої діяльності є заняття, самостійна діяльність, розваги, але характер їх змінюється, вони ускладнюються.
Методичні прийоми з ознайомлення з художніми творами (розповідання, читання напам'ять і по книзі, використання наочних та технічних засобів) ускладнюються за змістом.
Більш серйозною стає бесіда, поглиблюються запитання. Вони виявляють інтерес дітей до сюжету, до персонажів, до тих чи інших поетичних образів, викликають мотивовані оцінки, сприяють формуванню естетичного сприймання, тобто сприймання твору в єдності змісту і форми.
Слід також поставити запитання, які з'ясовують, чи розрізняють діти прозову і віршовану форми творів, а також дозволяють співставити розповідь зі знайомим віршем на ту ж тему.
В питаннях за казкою поряд зі змістовною і художньо-стилістичною стороною слід відтінити специфіку народного оповідання. Перші запитання повинні виявити інтерес дитини до твору в цілому і вміння виокремити з усього тексту епізод, що найбільше запам'ятався і сподобався, пояснити свій вибір. Далі дорослий запитує про конкретних персонажів та епізоди казки, про те, які риси характеру героя і якими словами це описано. Такі запитання підсилюють увагу дітей до мовлення, вони починають вдумуватися в його зміст, помічають точність і влучність характеристики героя.
Наступне питання - про назву казки. Воно змушує дітей зіставляти і пов'язувати в єдине ціле окремі епізоди, концентрувати їх навколо головного і помічати відображення сутності оповідання в назві.
Потім дорослий ставить запитання, які з'ясовують, як дитина зрозуміла казку і засвоїла типовість казкового оповідання. Наприклад, у казці «Сивка-Бурка» задаються питання про те, як зображений кінь, як про нього говориться в казці, як відбувається перетворення Івана в прекрасного молодця. Дорослий запитує також, скільки разів повторюються одні й ті ж дії героя (наприклад, Івана в казці «Сивка-Бурка»), якими словами починається і закінчується казка, тим самим спрямовуючи увагу дітей на особливості її композиції. Вміння дитини помітити специфіку казкового стилю, народної лексики можна виявити з допомогою питання: «Які тобі запам'яталися яскраві вирази, повторення, прислів'я та приказки?»
Також при ознайомленні з творами художньої літератури дорослий може використовувати зіставлення їх з творами образотворчого мистецтва.
