Видео дня
Малюємо з дітьми молодшого шкільного віку
Вдосконалюючи образотворчі здібності дітей молодшого дошкільного віку, особливу увагу дорослий приділяє малювання з натури (у школі цей вид малювання є основним). Дитина повинна точно передати форму, пропорції, колір предметів, тому слід розглядати його на початку заняття більш детально і тривало. Дорослий аналізує натуру, залучаючи до аналізу дітей – вони називають форму предмета, визначають колір, співвідношення частин за величиною.
Чіткості сприйняття і правильності виконання зображення сприяє послідовне обведення контуру оком, рукою, обмацування предмета.
Високий рівень виконання малюнків з натури визначається передачею форми і кольору близько до натури, дотриманням пропорційного співвідношення частин (якщо предмет складається з декількох частин), умінням композиційно побудувати малюнок, а також технічними вміннями (проведення легкої лінії контуру, регулювання натиску олівця в процесі штрихування частин предмета).
Діти даної вікової групи не тільки розрізняють і використовують кольори спектру, але можуть використовувати і нейтральні кольори (чорний, білий, темно-сірий, світло-сірий), вміють змішувати кольори для отримання нових поєднань. Тому в творчих завданнях колорит може бути побудований не тільки на контрастних тонах, але і на монохромних, ніжних сполученнях фарб, а також тональних. Діти використовують більш розгорнуту композицію (на широкій площині аркуша), уміють зображувати часткове загородження одних предметів іншими, дають більш точні характеристики персонажам, коли передають їх позу, рух.
Пропонуючи дітям молодшого шкільного віку творчі завдання, дорослий може використати низку ускладнених завдань на теми навколишньої дійсності («Рання весна», «Пізня весна», «Місто в тумані» і т. д.), також продовжуються застосовуватись завдання на казкову тематику. Дорослому особливо важливо поєднувати проведення спостережень з показом ілюстративного матеріалу. Розглянемо для прикладу творче завдання «Місто в тумані».
На прогулянці, яка проводиться в туманну погоду, дорослий звертає увагу дітей на поєднання фарб. Все сіре, але якщо придивитися, то ближні предмети здаються темнішими, тобто їх треба намалювати темно-сірою фарбою. Далекі предмети (будинки, магазини) - світліші, вони ніби тануть в тумані. Зображуючи їх, слід використовувати світло-сіру фарбу. Вогні не яскраві, приглушені. Повернувшись у приміщення, слід показати відповідну ілюстрацію і виділити саме поєднання фарб: художник вдало підібрав фарби, використавши різноманітні відтінки сірого кольору для передачі туманного ранку. Діти згадують при цьому, що саме таке поєднання фарб вони сприймали, коли спостерігали вулицю міста. Далі дорослий пропонує намалювати те, що кожному особливо запам'яталося при спостереженні міста в тумані.
Підготовка до занять, на яких виконуються творчі завдання, вимагає не тільки спостережень, залучення ілюстративного матеріалу, але і проведення низки занять навчального характеру (дитина уточнює задум, опановує зображенням окремих фігур, предметів, які потім увійдуть в сюжетну композицію, тощо).
Зазвичай малювання проводиться олівцем і фарбами (гуаш, акварель). Введення низки інших матеріалів (вугільного олівця, пастелі тощо) і освоєння їх дітьми сприяють більш виразній передачі образів у малюнку. Так, вугільний олівець добре передає фактуру дерева, дає можливість зобразити тонке мереживо гілок. Під час малювання вугільним олівцем потрібно злегка торкатися паперу, ці матеріали дуже крихкі. Олівцями найкраще малювати на пористому папері, а не на гладенькому. Для акварелі використовуються тільки білі аркуші, на кольоровому тлі вона втрачає свою основну властивість - прозорість, накладений тон набуває бруднуватий відтінок.
Також дорослий знайомить дітей зі змішуванням фарб. Змішувати можна як гуашеві, так і акварельні фарби. Дитині дається індивідуальна палітра. Їй слід знати деякі правила змішування фарб. Наприклад, при підмішуванні у фарбу білил колірний фон змінюється, колір стає світлішим. При додаванні чорної фарби колір також змінюється - втрачається насиченість, він робиться трохи сіруватим. Крім того, можна змішувати кілька фарб. Наприклад, ніжно-салатовий колір весняної зелені виходить при змішуванні зеленої фарби, жовтого кольору і білил.
Роботи декоративно-орнаментального циклу створюються дітьми на основі ознайомлення з народним декоративно-прикладним мистецтвом. Діти засвоюють колорит, композицію, орнаментальні елементи, характерні для того чи іншого предмета. Для розглядання дітям можуть даватися розписи, складні за мотивам, відтворюють же вони більш прості. Важлива постановка мети роботи - визначення того, для якої речі створюється візерунок (для хустки або косинки, для тарілочки або страви, для вітальної листівки тощо). Попередньо діти можуть зробити кілька ескізів. Кращий з них дорослий пропонує взяти в якості зразка, за яким розписується річ.
