Видео дня
Кесарів розтин - наполягти або відмовитися? Як це відбувається?
Сьогодні важко знайти людину, яка не знає, що таке операція кесаревого розтину. Тим не менш, в очах пересічного обивателя це виглядає як дії лікарів з розрізання живота вагітної жінки та вилучення малюка. Для чого це робиться і як це відбувається, по-справжньому починають замислюватися тільки майбутні батьки.
Трохи історії про кесарів розтин
Вважається, що назва операції відбулася від імені Юлія Цезаря (римського імператора), який за легендою з'явився на світ саме шляхом кесаревого розтину. Складно сказати, чи правда це, єдине, що можна стверджувати напевно: якщо це й сталося, то майбутній імператор ріс без материнської ласки. Як це не прикро, але довгий час така операція була смертельною для матері, її застосовували тільки з метою порятунку дітей.
У Київській Русі першу офіційну операцію кесаревого розтину провели в 19 столітті. Далі, з досягненнями медицини щодо застосування знеболюючих засобів та антибіотиків, таке оперативне втручання стало більш частим, дозволивши рятувати вже не тільки немовлят, але і породіль. Поступово удосконалювалася і техніка кесаревого розтину, знижуючи ймовірність виникнення ускладнень. Сьогодні кесарів розтин вважається нескладною операцією, проте, вимагає участі не одного досвідченого фахівця, від яких в значній мірі і залежить благополучний результат.
З'явилися і деякі особливості: якщо раніше після такої операції жінці видаляли матку, щоб уникнути ускладнень, то пізніше стали накладати пошарові шви. Крім того, раніше розріз робився практично на весь живіт, по всій довжині матки і дитину витягували за ніжки. До речі, саме такий спосіб є найбільш щадним для малюка, але от мама в такому випадку серйозно страждає, починаючи від сильної крововтрати і закінчуючи розвитком гнійних післяпологових ускладнень. Пізніше стали робити поперечний розріз матки в нижньому сегменті, набагато знизивши частоту ускладнень і навіть отримавши можливість деяким чином змоделювати природне народження: дитину стали витягувати за голову крізь досить вузький отвір. Та й косметичний ефект очевидний: жінка більше не змушена приховувати свій величезний шов на животі, одягаючи закритий купальник для пляжу або басейну.
Приймаємо рішення
Отже, звістка про вагітність кардинально змінює життя. І не важливо, планована вона була, або, так би мовити, «випадкова». Але наближається час пологів, і вагітна починає замислюватися про те, як це буде, як відбудеться ваша зустріч з малюком. І звісно не мало чує про родовий біль, про ускладнення в пологах і про кесарів розтин, як про один із способів уникнути всього цього.
Але треба б розібратися, чого саме слід уникати. А з цього приводу існує кілька точок зору, при яких враховуються інтереси як мінімум трьох сторін: лікарів, батьків і дитини. Щоб прийняти рішення про кесарів розтин, варто врахувати їх усі.
Як це відбувається?
Не важливо, чи призначена планова операція, чи трапилося так, що рішення прийнято вже в пологах, породіллі доведеться підписати документи про те, що вона обізнана про всі ризики і дає згоду на оперативне втручання. Тобто, вся відповідальність таки лежить на вагітній. Винятки бувають, якщо стан вагітної та дитини критичний, тут вже зрозуміло, що не до паперів.
Якщо операція планова, можна заздалегідь підготуватися: обговорити з лікарем всі нюанси з приводу знеболювання, застосування лікарських препаратів, присутності партнера в пологах, моменту очікування розвитку пологової діяльності і т.д.
Остаточне рішення приймається на останніх тижнях вагітності (якщо немає ускладнень). Зазвичай лікар жіночої консультації дає напрямок у стаціонар за кілька днів до передбачуваної дати пологів, де жінка перебуває під наглядом, проходить необхідні обстеження та підготовку.
Перед операцією з породіллею поспілкується анестезіолог, який уточнить всі моменти знеболювання: бажаний спосіб, наявність алергії або підвищеної чутливості до ліків, розповість про процедуру введення в наркоз.
Сама операція від першого розрізу до накладення останнього шва, в середньому займає 25-45 хвилин, причому малюк з'являється на світ вже на 2-7 хвилині.
Найбільш часто розріз робиться в нижньому сегменті матки, і тільки іноді - по серединній лінії (при критичному стані, якщо розташування плаценти не дозволяє зробити по-іншому). Крім того, за останніми методиками, лікарі роблять розрізи тільки на шкірі і матці, всі інші тканини розводять пальцями - це дозволяє значно зменшити крововтрату і травмування тканин, скоротити час операції, зменшити дозу необхідних ліків, зробити шов маленьким і непомітним, а значить, уникнути ускладнень і швидше відновитися організму матусі.
Як проводять операцію кесаревого розтину
Коли матка відкрита, з неї відсмоктують навколоплідні води і витягають дитину. Якщо мама перебуває у свідомості - їй показують малюка, потім передають лікарю-неонатологу і медсестрі для огляду та проведення гігієнічних процедур. Далі малюка одягають і віддають партнеру (чоловікові, мамі, свекрусі, сестрі) або ж відправляють у дитяче відділення. А в цей час хірург вручну відділяє плаценту, інспектує матку і накладає шви. Зараз застосовують шовний матеріал, що не вимагає його зняття і що дозволяє тканинам добре зростатися.
