Видео дня
Розвиток мовлення дітей першого року життя
Перший рік життя відноситься до підготовчого етапу в розвитку дитячого мовлення. Його можна поділити на 4 періоди.
У першому періоді (до 2,5-3 міс.) у дитини розвиваються емоційно-виразні реакції, складовою їх частиною є вимовляння звуків. В процесі індивідуального спілкування дорослого з дитиною важливо також розвивати вміння прислухатися до різних звуків: мовлення, співу дорослих, звучання брязкальця тощо. Дорослому завжди слід викликати у дитини позитивні емоції, розмовляти з нею. Зміст мовлення дорослого повинен бути простим. Окремі слова зазвичай повторюються багато разів, при цьому з різною інтонацією. У процес спілкування починають включатися предмети: дорослий розгойдує підвішені іграшки, трусить брязкальцем.
У другому періоді (від 2,5-3 до 5-6 міс.) у дитини з'являються різні голосові реакції: в 3-4 міс. - гортанні звуки, 5 міс. - гуління (співочі голосні), у 5-6 міс.- лепет (склади «ба», «ма», «па»). Гуління і лепет є передумовою подальшого розвитку мовлення дитини, так як вони сприяють розвитку артикуляційного апарату та слухового зосередження.
На четвертому місяці з метою отримання відповідних голосових реакцій слід систематично викликати і підтримувати у дітей радісний стан: багато разів поспіль повторювати ім'я дитини, вимовляти короткі віршовані рядки, щоразу змінюючи інтонацію. Тепер спілкування з дитиною може відбуватися не тільки при безпосередньому контакті, але і на відстані. У розмовах слід вживати ті комплекси звуків, які є у дитини. Разом з тим періодично треба міняти порядок їх промовляння і додавати нові. Вимовляти звуки слід розмірено і через певні проміжки часу робити паузи, надаючи дитині можливість відреагувати на слухові враження, тобто проявити власну активність у промовлянні звуків.
Па п'ятому і шостому місяці дитина починає реагувати на інтонацію голосу дорослого. У зв'язку з подальшим розвитком рухів, дій з предметами і орієнтування в навколишньому середовищі дитина вчиться розуміти вимовлені дорослим слова: «візьми», «постукай», «де машина?». Велику увагу необхідно приділяти розвитку лепету дитини: повторювати склади («па-па», «ма-ма»), різні звукосполучення також є дуже важливими («ба-бах, впав»).
У третьому періоді (від 5-6 до 9-10 міс.) важливим завданням є розвиток розуміння мовлення дорослих і розвиток наслідування звуків і звукосполучень. Розуміння мовлення розвивається насамперед у процесі виконання режимних моментів: годування, купання, вкладання спати. Дитину вчать виконувати за словесною вказівкою дорослого різні рухи і дії («Тримай чашку», «Дай ручку»), вправляють у виконанні тих рухів, якими вона вже володіє («лягай», «візьми», «сідай»).
Велику увагу слід приділяти іграм-заняттям, які в залежності від змісту і методики проведення можна розділити на кілька видів. Ігри-заняття типу «Ладушки», «До побачення» мають на меті навчити дитину виконувати вивчені дії при називанні їх дорослим. Наприклад, мама розповідає дитині потішку «Ладушки», при цьому плескає долонями дитини, потім спонукає її до самостійного відтворення дії: «Тетянко, а тепер зроби сама ладушки», одночасно допомагає виконувати необхідні рухи.
Для розвитку розуміння слів, що позначають предмети, а також імен дітей і дорослих застосовується питання «де?» («Де годинник?», «Де картина?»). Слід періодично змінювати місця предметів, назви яких дитина повинна запам'ятати (переставляти зі столу на шафу, на вікно); при цьому дитину необхідно запитувати: «Тетянко, де пташка, куди вона полетіла? Подивися, вона на шафі сидить». При проведенні гри в хованки питання активізує увагу дитини в той момент, коли вона не бачить дорослого або іншої дитини («Де бабуся Тамара?», «Де Сергійко?»). Дорослий неодноразово називає ім'я того, хто заховався: своє ім'я, ім'я бабусі або іншої дитини («Ось тітка Аня!», «Ось бабуся Тамара!», «Ось Оля!»). Цю гру необхідно проводити з емоційним підйомом; слід часто міняти інтонацію при промовлянні слів.
Для розвитку лепету необхідно проводити ігри-заняття, в ході яких дорослий спочатку повторює звукосполучення, які є в запасі у самої дитини, а потім вимовляє нові. При цьому слід звертати увагу на те, щоб дитина дивилася на обличчя і стежила за рухами губ дорослого, обов'язково робити паузи і чекати відповідної реакції дитини.
У четвертому періоді (від 9-10 міс. до 1 р.) у дитини збагачується розуміння слів, розвивається наслідування окремих простих слів.
Засоби розвитку мовлення в цьому періоді розширюються. Значне місце займають заняття із сюжетними іграшками (з лялькою та іграшковими тваринами), вперше вводиться показ картинок з зображенням предметів. Робота з розвитку мовлення проводиться так, щоб деякі засвоювані слова набували узагальнений характер. Потрібно частіше проводити покази іграшок з метою їх розглядання («Тарасику, подивись, це лялька Катруся. Ось у неї ручки, ніжки. Покажи, де очі у Катрусі. А це півник. Ось у нього голова, а це хвостик»). Після неодноразового розглядання іграшки дитині показують дії, які можна з нею виконувати: лялька їсть («ам-ам»), спить («баю-бай»), ходить («топ-топ») і т. д. Одну і ту ж дію необхідно повторити багато разів поспіль. Для того, щоб продовжити спілкування з дитиною з приводу виконуваних дій з іграшкою, необхідно після показу дати цю іграшку дитині. Потім можна знову її взяти і показати ту ж саму дію, а потім віддати іграшку дитині. Зазвичай це виконується 3-4 рази.
Для того, щоб деякі слова набували узагальнений характер, під час ігор-занять слід показувати не одну яку-небудь іграшку, а кілька однотипних (2-3 ляльки, кішки, собачки тощо). Іграшки можуть бути з різних матеріалів, різноманітного забарвлення, великих і малих розмірів.
При проведенні показів-інсценівок головна увага повинна зосереджуватись на діях, що проводяться з предметами. Спочатку доцільно показувати одну і ту ж дію з різними іграшками (як їсть собачка, кішка), потім при показі тих самих іграшок знайомити дітей з іншими діями (бігає, спить).
