Видео дня
Ліпимо з дітьми молодшого шкільного віку
Дітей молодшого дошкільного віку дорослий продовжує вчити виразно передавати характерні рухи людини, тварини. Поряд з цим він вчить їх ліпити невеликі скульптурні групи з двох-трьох фігур, передаючи характер образів, динаміку дій, взаємини між персонажами, дотримуючись пропорції. Також дає дітям творчі завдання на теми, що відображають їх досвід і враження («Як я допомагаю мамі», «Собака з цуценятами» тощо), на теми літературних творів (казки, оповідання).
Для створення малих скульптурних груп найбільш характерне ліплення на теми казок.
Послухавши казку, діти переказують її. Дорослий проводить бесіду, в якій характеризує персонажів казки, показує ілюстрації, звертаючи увагу дітей на те, якими засобами художник передає типові риси героїв.
Більш глибокому розумінню характеру героїв казки, формуванню у дітей ставлення до них сприяє гра-драматизація з використанням окремих деталей костюмів. Для того, щоб діти могли краще передати той чи інший епізод казки, дорослий дає їм етюдні завдання: зліпити, наприклад, флегматичну лисицю, прудкого кота, галасливого півня.
Після такої підготовки вже можна проводити заняття - ліплення за казкою. На початку дорослий може запропонувати дітям розповісти про задум, про те, що і як вони збираються ліпити. При аналізі робіт він звертає увагу дітей на те, як характер персонажів передано через їх взаємини, через рухи. Наприклад, у ліпленні за казкою «Кіт, Півень і Лисиця» дитина відтворила епізод, в якому Лисиця просить Півня виглянути у вікно, вона пригнулась низько до землі, в улесливій позі підняла вгору мордочку; а Півень, заслухавшись її, злетів на підвіконня, розправив крила, витягнув шию, готовий зіскочити вниз.
Готуючи ліплення як казкових, так і жанрових сценок, дорослий бере до уваги відносну складність фігур. Одна з фігур повинна бути основною, інші - простіші для ліплення, меншого розміру. Для розстановки фігур, складових сценки, дітям дається невеликий аркуш картону.
Великий цикл тематики у ліпленні пов'язаний з декоративно-прикладним мистецтвом. Зразки народної творчості сприяють формуванню вміння у створенні виробів з глини (пластиліну) виходити з цілого, домагаючись гостроти пластичного вирішення лаконічними засобами, надають виразності дитячим роботам, знайомлять з розписом виліплених фігур. Ґрунтуючись на знанні об'ємних форм (кулі, циліндра, конуса), діти можуть за типом народних глиняних іграшок ліпити ляльки, птахів, коней і т. д. За мотивами народних керамічних виробів вони створюють різноманітні глечики, горщики, тарілки із зображенням казкових птахів, коней, фантастичних квітів. Всі ці предмети можна розписувати гуашевими фарбами.
Діти молодшого шкільного віку продовжують ліпити з натури. Істотне значення мають попереднє розглядання предмета, зоровий і руховий (шляхом обмацування) аналіз його форми, будови, порівняння зображення з натурою під час ліплення. Предмет слід повертати, щоб діти бачили об'ємну форму з різних сторін.
Дорослий удосконалює технічні навички ліплення, які діти почали опановувати раніше, формує нові. Вони освоюють ліплення більш великих фігур, ліплять переважно з цілого шматка (скульптурне ліплення). У зв'язку з цим дорослий вчить дітей регулювати силу тиску пальців на грудку глини (рухи в одних випадках повинні бути досить сильними, енергійними, в інших - легкими обережними), згладжувати поверхню ліплення мокрими пальцями, користуватися стеком. Дорослий вдається до часткового показу окремих дій, окремих прийомів виконання. Набувають велике значення індивідуальне керівництво і допомога. Якщо дитина не може, помиляється, дорослий дає пораду, підказує правильну дію, іноді показує на іншому шматку глини, як виліпити основну форму або як виліпити, зігнути, змінити ту чи іншу деталь, як краще її приєднати тощо.
