МоваЯзык

/ Mamaclub

Україна - дітям: щоденник велоподорожі з Обухова до Львова. День 5

1.3т

Поки ми з вами стежимо за пригодами, наші мандрівники продовжують свій нелегкий, але цікавий шлях. В сьогоднішній розповіді буде багато фотографій. Наша країна таки неймовірно красива! Не відкритий багатьма або просто занедбаний скарб. Я тільки передивилась знімки за 5-й день подорожі, і вже заздрю, а як то бути там, і все бачити власними очима? Читайте!

Ранок розпочався з того, що ми дізналися про перемогу украінця на чемпіонаті світу з брейкдансу. Вирішили подивитися відео, після чого хлопці розвеселили нас - затанцювали свій брейк:

Далі збираємося і рушаємо. Погода нам сприяє: сонячно. Після попередніх днів руху по дорогам практично без машин, сьогодні перші 5 км шляху пролягають по шумній і завантаженій регіональній дорозі (Р-05). Двох Оль ледь не збили - по дорозі нас обходила вантажівка, а по узбіччю вирішив обігнати вантажівку мікроавтобус. В результаті вони одночасно нас обігнали, було страшно.

Далі звертаємо в напрямку м. Ізяслав і швидко та із задоволенням долаємо цей проміжок. По дорозі ось зустріли таку лелеку:

А потім ми з Тарасом іхали на перегонки з потягом. Захват дитини словами не описати. Доіхали до м. Ізяслава, де відвідали руіни палацу Сангушків та костел Святого Йосипа. Ярик неймовірно зрадів, що і він нарешті побачив руіни. Не хочеться писати про сумне, та все ж: дуже шкода, що такі пам'ятки знаходяться в такому занедбаному стані. Палац великий, парадний вхід з колонами. Та ще й стоїть на березі річки. Довгенько ми там бігали, гуляли. Хотілося ще, та потрібно рушати далі.

Ще трохи проїхавши по дорозі, зустрівши в небі купу гарних птахів, які літали прямо над нами, з'їзджаємо на ґрунтову дорогу, через ліс. Діти були зачаровані - нарешті сьогодні скільки різного, та ще ж і на додачу гарна сонячна погода. Перші 8км проіхали не помітивши, трохи відпочили, зробили фото і рушили далі.

Далі стало ну дуже весело тим, хто крутить педалі - розпочався пісок, іхати стало тяжко, доводилося періодично долати шлях, просто штовхаючи вела. Ґрунтовою дорогою ми проїхали десь 30 км, з яких близько 10 км по піскам, з яких 3 км - пішки (з перервами, не цілком). Але діти трималися стійко, навіть не просилися злазити з велосипедів - ім подобався краєвид, відсутність машин і просто неймовірно великі мурашники та конваліі.

І все таки ми здолали цей шлях і виіхали біля Нетішинського водосховища (м. Острог). Недарма кажуть, що важкий шлях треба подолати, бо далі чекає щось неймовірне:

В кінці не простого дня, на нас чекав комфортний готель, гаряча вода і немовірно смачна іжа. Діти поснули менше ніж за хвилину.

Загалом сьогодні подолали 60 км, ніби не так вже і багато, але яку кількість позитивних емоцій отримали!

Про попередні дні подорожі можна прочитати тут: день 1, день 2, день 3, день 4.

Не пропусти молнию! Подписывайся на нас в Telegram

Читайте все новости по теме "Отдых" на OBOZREVATEL.

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш

Блоги медицины