Україна - дітям: щоденник велоподорожі з Обухова до Львова. День 10
Так, сьогодні 10 і останній день веломандрівки з Києва до Львова! Вони це зробили! Поставили мету і досягли її! Я щиро радію і ділюсь з вами розповіддю про останній велодень в цій подорожі, але далеко не останній в загальному! Читайте.
Отже, день 10. Прокинувшись і поснідавши ми відправились у Золочівський замок. Серед незліченної кількості школярів все ж таки вдалося трохи пофотографуватися.
І вирушили нарешті долати останні кілометри шляху.
Дорога виявилася, м'яко кажучи, ніякою - їхали ніби на американських гірках, але на український лад. Та дітям подобалися постійні спуски і підйоми, не дивлячись на регулярні підскакування по ямам.
І коли в'їхали у Винники, зрозуміли, що до Львову вже зовсім недалечко. Та на шляху до Оперного театру нам довелося подолати крутий серпантином підйом, але вже пішки. Чесно кажучи сил на нього просто не вистачило.
Забравши свої бонусні футболки з оптимістичним написом 'Живи, а не існуй', ми поїхали до кінцевої точки, де і зробили фото та з полегшенням видихнули! Останні 78км шляху були подоланні!
Не дивлячись на холод, дощ, зустрічний вітер, спеку, жахливі дороги і не прості стежки через ліс, ми все таки дісталися мети! Виїхали на велосипедах, а приїхали на роверах (так кажуть у Львові). А ще нас дорогою вітали байкери. То було круто.
Сьогодні подолали 78 км, загалом з Обухова - 687 км.
Ну, і звісно - Україна - чудова! Подорожуйте!!!