МоваЯзык

/ Mamaclub

Це "нехитре" захворювання-РАХІТ

1.4т
Виходячи з висловлювань матерів про вітамін Д,вирішила написати про Рахіт.

Суть захворювання полягає в порушенні мінерального обміну, насамперед фосфорно-кальцієвого, що призводить до розладу правильного формування скелета і функцій внутрішніх органів і систем.

На рахіт хворіють діти переважно у віці від 3 міс до 1 року, часто на 2-му і значно рідше на 3—4-му році життя. Рахіт є поширеним захворюванням серед дітей. Захворюваність ним залежить від соціально-економічного, культурного рівня населення, гігієнічних умов життя, вигодовування дитини, генетичної схильності. Кальциферол (вітамін D) — єдиний вітамін, який сам може утворюватися в організмі з провітаміну дегідрохолестерину, що міститься в епідермісі, капілярах шкіри. Під дією ультрафіолетового опромінювання дегідрохолестерин у шкірі перетворюється на холекальциферол (вітамін D).

Для правильного розвитку кісткової системи необхідні холекальциферол та інші вітаміни. Відсутність ретинолу та тіаміну веде до розвитку остеопорозу. Аскорбінова кислота сприяє кращому засвоєнню кальциферолу і посилює його дію. Тому рахіт треба розцінювати як полігіповітаміноз при основному значенні дефіциту кальциферолу. При рахіті слід враховувати дефіцит кальцію, фосфору і мікроелементів — цинку, заліза, кобальту, міді і магнію. Після всмоктування в кишках холекальциферол, зв'язаний з транспортним білком, перетворюється в печінці на оксивітамін D (25-дигідроксихолекальциферол). Останній в ниркових канальцях перетворюється в активну форму — 1,25-дегідроксихоле-кальциферол, що бере участь у фосфорно-кальцієвому обміні '(синтез білка, що зв'язує кальцій, всмоктування кальцію в кишках, синтез цитрату в тканинах).

Явища рахіту можуть спостерігатися при недостатньому надходженні кальцію з їжею, при зв'язуванні його в кишках фітином і щавлевою кислотою, при стеатореї (втрата жирів та інтенсивне виділення кальцію), при підвищеному виділенні кальцію і фосфору з сечею, порушенні остеогєнезу. Оптимальне всмоктування кальцію в кишках відбувається при добовому надходженні 300мг кальциферолу.

Факторами, які сприяють виникненню рахіту, є недоношеність, раннє змішане і штучне вигодовування, нераціональне харчування, погані побутові умови, часті захворювання органів дихання і травного каналу, народження дитини в осінньо-зимовий період.

На обмін кальцію впливають прищитовидна, щитовидна залози, надниркові залози і гіпофіз. При гіповітамінозі D регуляторну функцію бере на себе паратирин. Згідно з сучасною класифікацією рахіту розрізняють періоди хвороби, тяжкість процесу і його перебіг 

Класифікація рахіту
Період Ступінь тяжкості процесу Перебір
Початковий розпалу Реконвалесценції
Залишкових явищ
Легкий (І)
Середній (II)
Тяжкий (III)
Гострий
Підгострий
Рецидивуючий


Клініка
.

 Початковий період рахіту у дітей діагностується найчастіше у віці 2—3 міс і проявляється змінами вегетативної нервової системи. Дитина неспокійна, погано спить, відмічаються пітливість, особливо голови, підвищена вазомоторна збудливість і чутливість шкіри.

Діти другого півріччя життя стають лякливими. На шкірі з'являється пітниця: піт, подразнюючи шкіру, спричинює свербіння. Дитина, що крутиться на подушці, витирає волосся на потилиці, з'являється облисіння. Через 2—3 тижні після появи змін з боку нервової системи виявляють кісткові зміни. Краї переднього тім'ячка стають м'якими, піддатливими, виникає розм'якшення в ділянці заднього тім'ячка, за ходом лямбдовидного і стрілового швів, луски потиличної кістки, тім'яних кісток — краніотабес.

Рахітичний процес уражає увесь скелет, але передусім ті кістки, які в цей період ростуть найбільш інтенсивно. За кістковими деформаціями можна робити висновок про час появи рахіту. Деформація кісток голови виникає в перші 3 міс життя, кісток тулуба і грудної клітки — 3—6 міс кінцівок — у другому півріччі.

При гострому перебігу переважають ознаки розм'якшення (остеомаляції) і деформації, при підгострому — розростання кісткової тканини (остеоїдна гіперплазія). М'якість кісток черепа сприяє появі деформацій: плоска потилиця, асиметрії. Одночасно з розм'якшенням кісток черепа збільшуються лобні і тім'яні горби, які надають голові квадратної форми, рідше — сідницеподібної. Зуби з'являються пізно, відмічається схильність до карієсу, що зумовлюється дефектами емалі. На грудній клітці в місцях з'єднання кісткової і хрящової частин ребер утворюються потовщення — чотки. М'якість ребер сприяє появі бічних здавлень, посилюється кривизна ключиць. З'являється деформація грудної клітки у вигляді поперечного заглиблення (борозна Гаррісона), розміщеного відповідно до лінії прикріплення діафрагми. Передня частина грудної клітки разом з грудиною може виступати вперед у вигляді «курячих грудей» або «корабельного кіля».

При здавлюванні мечовидного відростка грудини утворюються «груди шевця». Може бути дугоподібне викривлення хребта назад— кіфоз (рахітичний горб) або сколіоз — бічні викривлення.

Після 6—8 міс з'являються деформації кінцівок:

а) «рахітичні браслетки», «нитки перлів», зумовлені потовщенням епіфізів кісток;
б) викривлення довгих трубчастих кісток (найчастіше нижніх кінцівок) — О-подібні та Х-подібні ноги;
в) деформація кісток таза (при тяжких формах) —плоский рахітичний таз.

З'являється розхитаність суглобів, збільшується кількість рухів у них (у зв'язку з гіпотонією м’язів) — діти можуть закидати ногу до обличчя, за голову. Збільшується живіт—жаб'ячий (гіпотонія м'язів черевного преса та гладких м'язів кишок).

 Діти, хворі на рахіт, пізніше починають сидіти, стояти, ходити. У період реконвалесценції основні симптоми рахіту затихають: відновлюється функція нервової системи, ущільнюються кістки, зменшується їхня деформація, нормалізуються обмінні процеси.

У віці 2—3 років після перенесеного рахіту середнього або тяжкого ступеня у дитини спостерігаються залишкові зміни — кісткові деформації, збільшені печінка та селезінка.

Розрізняють три ступені тяжкості рахіту:

I ступінь (легкий) — характеризується слабко вираженими ознаками з боку нервової та кісткової систем: пітливість, неспокій, розм'якшення кісток черепа незначні, чотки нечітко виражені.

 II ступінь (середньої важкості)—розвивається через 1,5— 2 міс від початку захворювання. Порушується загальний стан дитини, відмічаються помірно виражені зміни з боку нервової, м'язової та кісткової систем, можуть збільшуватися печінка та селезінка.

III ступінь (важкий) —ураження нервової та кісткової систем значні, знижується тонус м'язів, суглоби розхитані, виражені кісткові деформації, збільшені печінка та селезінка. Спостерігаються порушення з боку серцево-судинної та дихальної систем, травного каналу.

Рентгенологічно рахіт характеризується остеопорозом (розрідженням) кісток у зв'язку зі зменшеною кальцинацією. Порушується трабекулярна структура кістки, особливо в зонах росту. В місцях, де навантаження на кістку велике, кісткова речовина може розсмоктуватися.

Профілактика рахіту повинна проводитися ще до народження дитини (антенатальна) та в перші два роки життя (постнальна).

Профілактику рахіту в антенатальному та постнатальному періоді поділяють на неспецифічну та специфічну.

Антенатальна неспецифічна профілактика включає:

І) руховий режим;
2) перебування на свіжому повітрі;
3) збалансоване харчування;
4) вживання овочів, фруктів, молока, молочних продуктів, м'яса, моркви, риби, печінки.

Специфічна-вагітним жінкам: щоденна доза - 500 МО вітаміну D на весь період вагітності або прийом 1000 МО на добу, починаючи з 28-го тижня вагітності.

Неспецифічна постнатальна профілактика рахіту включає:
1) руховий режим;
2) прогулянки;
3) повітряні ванни;
4) масаж;
5) ЛФК;
6) збалансоване харчування: а) грудне вигодовування; б) адаптовані суміші при змішаному та штучному вигодовуванні; в) соки, овочевий прикорм, печінку, м'ясо.

Специфічна профілактика-
Постнатальна профілактика рахіту
Доношені здорові
діти
на 2-му місяці
життя
500 МОЩоденно протягом
3-х років
за виключенням
3-х літніх місяців
(курсова доза на рік -
180000 МО )
або
на 2-му, 6-му,
10-му місяцях
життя
2000 МОЩоденно протягом
30 днів
У подальшому до
3-х річного віку по
2-3 курси на рік
з інтервалами між ними
у 3 місяці (курсова
доза на рік -
180 000 МО)

Лікування при рахіті включає неспецифічні або специфічні заходи.

До неспецифічних належать:

1) дієтотерапія (корекція харчування, соки, овочеві страви на 1 міс раніше, печінка, м'ясо, жовток);
2) руховий режим, повітряні ванни, прогулянки;
3) масаж і ЛФК;
4) лікувальні ванни (солоні і хвойні);
5) теплові процедури (парафін, пісок).


     Лікувальне призначення вітаміну D(згідно Наказу МОЗ України №9 від10,01,05)                                                

Добова доза вітаміну D 3 Тривалість прийому
вітаміну D 3
Діти хворі на ріхіт
різного ступеня
тяжкості процесу
Легкий ступінь - 2000 МО
Середньої важкості -
4000 МО
Важкий - 5000 МО
Протягом 30-45 днів.
У подальшому для
попередження загострень
та рецидивів хвороби по
2000 МО протягом 30 днів
2-3 рази на рік
з інтервалами між ними
не менш ніж 3 місяці
до 3-5 річного віку.

Жми! Подписывайся! Читай только лучшее!

Читайте все новости по теме "Ортопедические проблемы" на OBOZREVATEL.

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш

Блоги медицины

Новости медицины

Новости медицины