МоваЯзык

/ Mamaclub

Про дитячі сади в Німеччині

15т

Дитячі садочки в Німеччині сильно відрізняються від тих, з якими ми знайомі на пострадянському просторі. По-перше, офіційний вік, з якого беруть в дитячий сад - три роки. Крапка. Теоретично можна потрапити і в ясельну групу, але це тільки при дотриманні кількох умов: мало бути малозабезпеченою, працюючою мамою-одиначкою, - але навіть це не гарантує місце.

Соціальні служби скоріше віддадуть перевагу фінансово посприяти влаштуванню такої дитини в інтернат, або до так званої Tages Mutter "Денна мама", яка влаштовує щось на зразок дитсадівскої групи з 5-8 дітей на дому. Причому вимоги до «денної мами» жорсткі: вона повинна мати педагогічну освіту, пройти курси першої медичної допомоги, мати вдома спеціальну обладнану кімнату для дітей певної площі, обов'язково на першому поверсі (щоб уникнути користування сходами), мати окремий холодильник для продуктів для дітей та багато іншого. Зате і вартість її послуг відповідна. Їй-богу, простіше не працювати, ніж всю зарплату віддавати за утримання дитини.

Чи з цієї причини, або в сукупності з іншими, але дуже багато німкень взагалі відмовляються від народження дітей. Правда, останнім часом на тлі повального зниження народжуваності влада спохватилася, і поставила завдання забезпечити всіх малюків дворічного віку місцями в дитячому саду. Перші кроки в цьому напрямку вже робляться, але перші суттєві результати можна буде відчути році так в 2015. Записуватися в дитячий сад в Німеччині, як і в Україні, рекомендується якомога раніше, і бажано в кілька відразу. Місця в дитячих садах розподіляються за територіальним принципом: для дітей свого району в першу чергу, для всіх інших - в наступну. Тому, не дивлячись на те, що для триліток місце гарантовано законом, якщо спізнитися з поданням заяви, то своє чадо доведеться возити в дошкільний заклад за тридев'ять земель.

Німецькі дитячі садки за способом організації бувають мінімум трьох видів: державні, католицькі та сади батьківської ініціативи. І якщо назви перших двох походять від способу фінансування та патронування і зрозумілі самі собою, то на облаштуванні третіх хочеться зупинитися окремо. Його на власні кошти організовують батьки, діти яких страждають деякими відхиленнями в розвитку. Методика навчання в ньому проводиться за моделлю Монтенсорі. Головний принцип: розподіл простору на функціональні зони, повага до особистості дитини, спільні з дорослими заняття виходячи з можливостей і бажань малюка. Більшу частину занять проводять по-черзі самі батьки. Крім звичайної оплати, яка і без того вище, ніж в інших дитячих садках, кожен з батьків зобов'язаний не менше 10 годин на місяць витратити на суспільно-корисні роботи: прибирання залів і територій садка, миття посуду, озеленення ігрових майданчиків, дрібний і великий ремонт і багато іншого.

Коли, в який час і що саме він робитиме, кожен вибирає сам, і вписує своє прізвище навпроти потрібної дати і діяльності в загальному списку завдань. Безсумнівним плюсом такого дитячого саду є можливість спостерігати за поведінкою своїх дітей, їх соціальним розвитком, спілкуванням з однолітками, особливо якщо щось в розвитку малюка ви занепокоєні чимось. Але віддавати на це стільки додаткових сил, часу і грошей є можливість далеко не у всіх.

Між католицькими та державними садками ж глобальної різниці немає. В католицькому дитячому садку давно немає черниць, вихователі звичайні, як і скрізь. Церковні свята, - Різдво, Великдень, Вознесіння та інші - є вихідними по всій країні, і в садку дітям пояснюють їх значення, чому вони святкуються. А ще в католицьких садах дітей вчать молитвам. Тут проводяться батьківські збори і батьківські співбесіди. На них вирішуються виключно організаційні питання. Наприклад, чи варто приносити в дитячий сад зубну щітку, скільки грошей збирати на фрукти або які речі потрібні на спортивні заняття.

Обговорювати поведінку або розвиток вашої дитини при всіх нікому і в голову не прийде. Для цього існують батьківські співбесіди. Віч-на-віч. Вони влаштовуються раз на півроку і тривають близько півгодини. Коли малюк перший раз приходить в садок, на нього заводиться папка. У неї збираються докладні звіти вихователів про його розвиток та соціальну адаптацію, творчі схильності і інтереси, результати мовних тестів, фотографії і відеозаписи групових занять з його участю, вироби і тематичні малюнки вашої дитини, і багато іншого. Коли малюк піде до школи, цю папку йому віддадуть, а поки познайомитися з її вмістом можна тільки на батьківській співбесіді. У разі, якщо щось у поведінці або розвитку малюка вимагає втручання, вихователі вам повідомлять і дадуть пораду, як діяти. В іншому, вам в дуже доброзичливій манері розкажуть про те, як живе ваш малюк, коли вас немає поруч.

Плата за дитячий садок у Німеччині стягується за прогресивною шкалою і залежить від річних доходів сім'ї та кількості годин перебування дитини в дитячому саду. Шкала затверджується місцевою владою і від регіону до регіону відрізняється незначно.

Сума хоч і не така вже й маленька, але цілком підйомна. З додаткових витрат: раз на півроку близько 10 євро на фрукти, і для обідаючих дітей близько 2 євро в день на харчування. Дитсадівский рік починається одночасно з навчальним роком. Правда, не з фіксованого 1-го вересня, як на пострадянському просторі, а з "плаваючої" дати в серпні, що відрізняється від регіону до регіону по Німеччині. Як і в школі, в саду бувають канікули, але не 4 рази на рік по одному в сезон, а лише різдвяні та літні, і вони набагато коротше шкільних. Групи в садах різновікові, тобто і новачки і ті, хто на майбутній рік стане першокласником, перебувають разом. Бувають в групах і діти з так званими обмеженими можливостями та відставанням у розвитку (виключаючи зовсім вже важкі випадки, коли без спецінтернату не обійтися). Так молодші вчаться у старших (правда не завжди хорошому, але це окрема розмова), старші - допомагати молодшим, всі разом - підтримувати слабких, а слабкі автоматично не відчувають себе неповноцінними. У кожної групи є дві свої суміжні кімнати. Перша - де проходить основне життя, ігри, заняття, і друга - щось на зразок складу.

Ранок починається зі сніданку, причому їдять те, що мама дала з собою в коробочці. Від дитячого садка пропонуються тільки напої, йогурт без наповнювача, мюслі, горішки, родзинки, та й то, за умови, що дитина попередньо з'їсть все принесене з собою з дому. Якщо малюк закінчив снідати, він повинен віднести свою коробочку в рюкзачок, чашку на спеціальний піднос і після цього, чекаючи інших, зайнятися чимось для себе цікавим: помалювати, пограти в настільні ігри, зібрати пазл, полазити в ігровому будиночку. Коли загальний прийом їжі закінчено, зайві столи з ігрової кімнати вихователі виносять на "склад" або, - якщо дозволяє простір, - просто зрушують убік, і група переходить до розвиваючих занять та ігор. Спалень в саду немає взагалі, а тільки одна на весь сад релаксаціонна кімната устелена матами і подушками. І тому є своє пояснення: дитячий садок працює найпізніше до 16 годин. При цьому існує три схеми перебування дитини в дитячому саду: перша - з 7:30 до 12:00, друга - з 7:30 до 14:00, третя - з 7:30 до 16:00, і четверта схема - з 7:30 до 12:00, забрати додому, і знову привести з 14:00 до 16:00. Тому про денний сон мова і не заходить. Після навчального блоку, діти одягаються і виходять грати на вулицю. Грають всі групи саду упереміш.

Ну, а наприкінці хочеться додати, що в 16:01 сад завмирає: замки закриті, темні вікна зашторені, і якщо там ще й залишилася яка жива душа, то з вулиці цього виявити неможливо. Пунктуальність понад усе, на те це і Німеччина.

Ты еще не подписан на наш Telegram? Быстро жми!

Читайте все новости по теме "Дошкольный период" на OBOZREVATEL.

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш

Блоги медицины