Дитина боїться гучних звуків

Що робити, коли дитина боїться гучних звуків? Чому це відбувається з малюком?

Новонароджений малюк досить міцно спить і вдень, і вночі, йому не заважають звуки, голоси, фоновий шум, проте після другого місяця життя ситуація може кардинально змінитися. Дитина боїться гучних звуків: він прокидається від дзвінка стільникового телефону, лякається чхання, реву пилососа, фену, кавомолки, дзижчання заводних іграшок. Батьків жахає поведінка малюка, вони намагаються зрозуміти, чим викликаний такий страх, і як від нього позбутися.

Видео дня

Чому дитина боїться гучних звуків?

Більшість страхів у малюків до року інстинктивні, тобто вони закладені природою і не є наслідком пережитого дитиною випадку. Винятки, звісно, ??є, до них відноситься, наприклад, боязнь води, спровокована невдалим купанням. Коли дитина 7-ми місяців від народження боїться гучних звуків, то причина не в неправильному вихованні або недогляді з боку батьків, а в нормальному розвитку нервової системі малюка. Крім звуків дитина першого року може боятися, коли мами немає поруч, і чужих дорослих людей. Фобії поступово проходять: деякі безслідно зникають вже до кінця першого року, інші залишаються до трьох років. Рідко боязнь чужих людей і гучних звуків зберігаються до 5-6 років, в таких випадках батьки консультуються з лікарями.

Коли дитина боїться гучних звуків

Після того як малюкові виповниться 2-3 місяці, деякі мами починають помічати, що дитина здригається при різких, гучних звуках. Його лякають не лише крики і шум пилососа, але навіть заводні іграшки, кашель, звук літака, що летить. Часто переляк не обмежується здригуванням, малюк заходиться в істериці, плаче.

Виправити ситуацію дорослі зможуть за допомогою спокійного голосу і м'яких рухів.

Немовля, що плаче, мама притискає до грудей, погладжує по спинці і ласкаво розмовляє з ним, пояснюючи природу того, що його налякало. Малюків більш старших, що нажахалися чогось, наприклад, пилососа, можна заздалегідь попереджати, тоді шум не стане несподіванкою і не так злякає дитину.

Коли малюк на прогулянці лякається чогось невідомого, що бачить вперше, йому необхідно показати причину переляку.

Витягніть дитину з коляски, притисніть до себе, заспокойте і разом з ним розгляньте причину сліз. Коли це можливо, малюків, що бояться гучних звуків, бажано захищати від джерел страху.

Надто збудливі дітки, можуть закочувати істерику при будь-яких різких звуках і погано піддаються заспокоєнню, така ситуація потребує консультації невропатолога. Батькам не варто розглядати направлення до цього лікаря як виклик і натяк на те, що їх дитина психічно «ненормальна». Звернення до нього допоможе краще розібратися в нервовій системі малюка, лікар підкаже, яким чином можна згладити збуджений стан карапуза. Можливо, буде достатньо правильного режиму дня, ванночки із заспокійливим збором і маминої колискової на ніч, для того щоб карапуз більш спокійно сприймав навколишні звуки.

Якщо дитина боїться гучних звуків, батьки не повинні впадати в паніку, така фобія у малюків до року не рідкість. Спокійне, ласкаве слово, посмішка мами, розмова допоможуть карапузові пережити складний період і звикнути до гучного світу дорослих.