МоваЯзык

/ Mamaclub

Спілкування бабусь і онуків: конфлікт поколінь чи невичерпний життєвий досвід

9.5т

Чи потрібні нашим діткам бабусі? Чи багато вони можуть дати своїм онукам? Чи можна побудувати нормальні відносини новоспеченій мамі з мамою, яка старше? Питань дуже багато і стільки ж буде відповідей на них.

Людина, що прожила своє життя гідно, відчуває це і випромінює особливий духовний світ, який часто відчувається прямо таки фізично. Хіба вам не доводилося це відчувати під час спілкування зі старим чоловіком, благородним, вихованим, з добре поставленою мовою, з яким не просто приємно спілкуватися, а хочеться спілкуватися без зупинки. У старості є особлива гідність - гідність до кінця добре зробленої справи, головної справи у своєму житті. І ось саме таку стару людину, будь це бабуся чи дідусь, дитині важливо бачити біля себе. Малюк ще не зовсім розуміє, в чому особливість бабусі або дідуся, але відчуває, що в старшій людині є те, чого немає у молодої. І це «щось» дуже хороше.

Погано, коли дитині здається або йому постійно навіюють, що краще бути молодим, ніж старим. Дуже важливо, щоб дитина відчувала, що старість - радість! Що, проживши життя добре і гідно, людина відчуває себе прекрасно! Значить, кожному з нас є для чого, а головне - для кого жити. Дитина повинна бачити тільки гарну старість, а не ту жалюгідну, яку нам часто доводиться спостерігати, коли старенькі тільки й роблять, що скаржаться на своє погано прожите життя, на «болячки», на мізерні пенсії і багато іншого. Такі люди похилого віку - постійно кислі і нудні, не бажають жити, сваряться оточуючих, та й самих себе. Вони часто не поважають свою старість, заздрять молодим, вважають усіх без винятку низинними істотами. Ось від таких бабусь малюка краще тримати подалі - дитині не треба слухати весь цей негатив, постійні спогади про молодість і бурчання на свою старість. Дитині важливо спілкуватися з позитивними і оптимістичними бабусями, які випромінюють яскраве світло життєвої енергії. І не важливо, що вік бабусі переступив 70-річний рубіж - повірте, спілкування з такою бабусею дитині буде не просто корисно, а просто необхідно.

Найчастіше з віком людина втрачає свою силу волі, стає в деякому роді безхарактерною, їй дуже складно наполягти на своєму. І до всього цього зараховується ще й сліпе обожнювання своїх онуків і онучок. І все це в сукупності дуже шкідливо для дитини - спілкування з безхарактерним дорослим, який все дозволяє і терплять дитячі пустощі просто розбещуючи дитину. У спілкуванні з малюками в будь-якому випадку важлива і потрібна твердість, позиція старшого. Потурання дитячим примхам, виконання всіх бажань і відсутність покарань - робить з дитини розпещене створіння. Ось чому багато батьків скаржаться, що після спілкування з бабусями і дідусями, діти стають просто некерованими і доводиться постаратися, щоб дитина увійшла у звичну для неї життєву колію з певним раціоном харчування, з послухом і бажанням що-небудь робити на прохання батьків .

Але й занадто владні бабусі не корисні для дитини. У більшості сімей дисциплінуючим початком має бути батько або ж якщо його немає - мама, але ніяк не бабуся. Таку важливу роль вона може взяти на себе тільки у разі відсутності батьків у дитини.
Що потрібно дитині? У першу чергу доброта у поєднанні з твердістю, умінням тримати малюка в певних межах дозволеного.

Багатьом відома ситуація, коли бабуся намагається вести свою виховну лінію, яка часто разюче відрізняється від батьківської. Може для бабусі це і добре, але от для дитини - не дуже. Виховувати повинен хтось один. Якщо батьків такий стан справ цілком влаштовує, то можна перекласти виховання і турботу про дитину повністю на бабусині плечі. Тільки в цьому випадку важливо не мати розбіжностей в «політиці виховання» запропонованої бабусею.

Якщо ж батьків «бабусина психологія» не влаштовує, то в цьому випадку необхідно звести спілкування дитини зі старшим поколінням до мінімуму. Адже свої діти - це одна з головних складових нашого життя, яка по-своєму унікальна і не схожа на інші. Життя дається один раз і кожен повинен прожити своє життя, а не чуже. І виховати дитину важливо так, як цього хоче мати, а не бабуся чи сусідка. Не можна допускати, щоб хтось, навіть найближча людина, ламав те, що ви будуєте. Нехай навіть ця близька людина - ваша мама. «Мама мами» повинна в першу чергу розуміти, що не вона - найголовніший вихователь у житті дитини. Все одно на дитину в незрівнянно більшою мірою впливає її мати і ніхто інший. І тільки мама в змозі визначити магістральний напрям розвитку та виховання своєї дитини.

Жми! Подписывайся! Читай только лучшее!

Читайте все новости по теме "Бабушки и внуки" на OBOZREVATEL.

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш

Блоги медицины

Новости медицины